Інфекційні бактерії, які зазнали впливу антибіотика альбіцидину, швидко розвивають до нього стійкість.
Дослідники з Вільного університету Берліна показали, що бактерії здатні протистояти «революційному антибіотику нового типу» альбіцидину. Корисні і хвороботворні мікроорганізми досить швидко адаптуються і виробляють стійкість до такого лікування.
Альбіцидин — антибіотик, який виробляє бактерія Xanthomonas albilineans, що мешкає на листках цукрової тростини. Попередні дослідження показали, що терапевтичний ефект у нього відрізняється від інших ліків. Альбіцидин пригнічує (пригнічує) ДНК-гіразу — фермент, який сприяють реплікації бактеріальної ДНК і відсутня в клітинах людини.
У перших експериментах альбіцидин показав високу ефективність у знищенні бактерій, в тому числі супербактерій кишкової палички (Escherichia coli) і золотистого стафілокока (Staphylococcus aureus). Тому дослідники почали працювати над створенням на його основі антибіотика для крайніх випадків, коли інші ліки вже не працюють.
У серії експериментів дослідники з Вільного університету Берліна впливали за допомогою великих доз альбіцидину на бактерії кишкової палички і сальмонели ентерика (Salmonella typhimurium). Аналіз показав, що вони швидко набувають стійкість до лікування завдяки збільшенню в ДНК бактеріальних клітин кількості копій гена STM3175. Він кодує білок, які взаємодіє з альбіцидином, захищаючи від нього бактерії.
Дослідники виявили, що аналогічний ген широко поширений як серед відносно нешкідливих, так і серед патогенних бактерій. Це означає, що незважаючи на новаторську форму впливу ліки, бактерії «підготовлені» до його появи. Щоб використовувати цей та інші аналогічні антибіотики для лікування, потрібно знайти спосіб обійти цей механізм стійкості.