Вчені з Німеччини і Швейцарії дізналися, що сприяє розвитку допитливості у орангутангів в природному середовищі існування.
Допитливість і цікавість, як відомо, — ті якості, які відрізняють людину від інших тварин. У тому числі навіть від людиноподібних мавп. Саме допитливість часто називають тим фактором, який укупі з іншими дозволив зробити нас розумними істотами, тому що ми любимо вчитися і здатні довго і нудно вникати в якийсь складний процес.
Якщо ви думаєте, що у вашому випадку це не так, то радимо поспостерігати за найближчими нашими родичами — шимпанзе. Ці розумні тварини, як правило, абсолютно не можуть всидіти на місці, якщо їм нудно, не жадають довго і наполегливо чогось вчитися, не розвинена у них і цікавість. Принаймні, якщо мова йде про ситуації, коли тварини знаходяться в природному середовищі існування, а не в умовах неволі.
Те ж саме стосується орангутангів, яких вивчали вчені з Інституту поведінки тварин Макса Планка (Німеччина) і Цюріхського університету (Швейцарія). Вони спостерігали цих тварин і в умовах зоопарку, і в дикій природі. І прийшли до висновку, що орангутанги (як і інші людиноподібні мавпи) охоче і з великим інтересом досліджують навколишній світ, якщо знаходяться в безпечних умовах. Цього не можна сказати про поведінку приматів, що живуть у дикій природі.
Так, в своїх попередніх дослідженнях вчені привертали увагу диких орангутангів всілякими яскравими предметами, залишеними в лісі: яскраво-червоними прапорами, пластиковими фруктами і квітами, м’якими іграшками. Результати різко відрізнялися від того, що ті ж тварини демонстрували в умовах зоопарку. Орангутанги майже ніколи не наближалися до жодного з предметів. Більш того, вони всіляко уникали зіткнення з ними, нарізаючи великі кола по лісі.
- Поява синього кита в Червоному морі спантеличила екологів (відео)
- Вчені змоделювали падіння гігантських астероїдів на Лондон і Берлін
- Світлове забруднення призвело до зменшення очей міських птахів
У новому експерименті, результати якого представлені в журналі Scientific Reports, вчені переосмислили висновки попередньої роботи. Вони зрозуміли, що для вивчення цікавості у тварин є сенс демонструвати їм не радикально нові предмети, а щось схоже на те, що вони вже бачили у своєму природному середовищі, але при цьому таке, що приверне їх увагу. Тому дослідники відтворили колоду з дуплом всередині, куди поклали мед. Після цього стали спостерігати.
З’ясувалося, що орангутанги проводили в середньому пів години поблизу нового об’єкта, але рідко торкалися до нього безпосередньо, пальцями. В основному вони використовували палиці, щоб дістати ласощі, хоча їм нічого не заважало дістати його прямо долонею.
Тварини проявляли обережність, але це стосувалося не всіх. Вчені виявили, що молоді особини набагато частіше, ніж дорослі, наближалися до колоди з медом, якщо бачили, що інший орангутанг теж прямує в цю сторону.
Таким чином, дослідники визначили фактори, що сприяють цікавості у цих людиноподібних мавп в природному середовищі існування, — вік і наявність поруч родичів. Хто знає, можливо, останній фактор – причина того, що групове навчання дається нам, людям, набагато простіше, ніж індивідуальне.