Група американських вчених з’ясувала нові подробиці однієї з найбільших природних катастроф в історії нашої планети, яка сталася 66 мільйонів років тому. За їх словами, тоді в результаті зіткнення з астероїдом наша планета на два роки втратила сонячне світло, а більше 70% видів тварин, включаючи динозаврів, вимерли. Витяги з наукової роботи публікує портал Phys.org.
Співробітники Національного центру атмосферних досліджень (NCAR) за підтримки NASA і Університету Колорадо в Боулдері змоделювали на комп’ютері, як могла виглядати Земля в кінці крейдяного періоду незадовго до того, як астероїд, що врізався в ту частину планети, яка зараз відома як півострів Юкатан.
Опісля вони додали в цю модель 15 мільярдів тонн сажі — саме така кількість, за останніми оцінками, виділилося під час масштабних пожеж, які охопили більшу частину планети. Нагріті сонцем тверді частинки піднімалися все вище і вище в атмосферу, в кінцевому результаті сформувавши глобальний бар’єр, який блокував більшу частину сонячного світла.
“У перший час було так само темно, як місячної ночі, — пояснив один з авторів дослідження Оуен Тун.
Комп’ютерні симуляції показали, що протягом майже двох років фотосинтез на Землі був неможливий. Оскільки багато наземних рослин до того моменту вже були спалені пожежами, темрява, по всій видимості, найбільше позначилася на фітопланктоні, що лежить в основі харчового ланцюга океану. Це призвело до загибелі більшої частини морських живих організмів.”
Крім того, з’ясувалося, що втрата сонячного світла призвела до значного зниження температури на нашій планеті: на суші вона впала відразу на 28 градусів Цельсія, а над океанами — на 11.
Разом з тим у верхніх шарах атмосфери температура, навпаки, підвищилася, оскільки літаючі там частинки сажі поглинали сонячне світло. У підсумку це призвело до руйнування озонового шару, що дозволило згодом великим дозам радіації досягти поверхні Землі.
Примітно, що навіть трикратне зниження кількості сажі мало б катастрофічні наслідки для планети — фотосинтез не відбувався б протягом року.
“Більшість великих тварин на суші загинули б практично миттєво, але тварини, які жили під землею або в океанах, могли зберегтися. Ми хотіли вивчити довгострокові наслідки пожеж і викидів величезної кількості сажі і те, як вони позначилися на вцілілих тварин, “— пояснив керівник дослідження Чарльз Бардін з NCAR.
Наукова робота може бути корисна для інших видів досліджень, включаючи моделювання сценаріїв “ядерної зими”, оскільки вибух ядерної зброї може призвести до викиду в атмосферу великої кількості сажі.”