Людство досі не встановило контакт з позаземними цивілізаціями або не виявило слідів позаземного життя з тієї причини, що більшу частину потенційно жилих планет, швидше за все, складають водні світи, вкриті льодом, заявив Алан Стерн, керівник місії New Horizons, на щорічній планетологічній конференції DPS в американському Прово.
“Світи-океани є однією з найбільш ідеальних середовищ для зародження життя. Умови у водах таких планет майже не залежать від того, навколо яких зірок вони обертаються, як далеко вони знаходяться від них і як довго залишилося жити такій зірці. Їм не загрожують спалахи наднових удари метеоритів, різкі зміни клімату та інші події, здатні знищити життя на Землі“, — пояснює Стерн.
Понад півстоліття тому американський астроном Френк Дрейк розробив формулу для обчислення кількості цивілізацій у Галактиці, з якими можливий контакт, намагаючись оцінити шанси на виявлення позаземного розуму і життя.
Фізик Енріко Фермі у відповідь на досить високу оцінку шансів міжпланетного контакту за формулою Дрейка сформулював тезу, яка зараз відома як парадокс Фермі: якщо інопланетних цивілізацій так багато, то чому людство не спостерігає жодних їхніх слідів?
Цей парадокс вчені намагалися вирішити безліччю способів, найпопулярнішим з яких є гіпотеза “унікальної Землі”. Вона говорить про те, що для появи розумних істот необхідні унікальні умови, по суті, повна копія нашої планети. Інші астрономи вважають, що ми не можемо зв’язатися з інопланетянами з тієї причини, що галактичні цивілізації або зникають дуже швидко, щоб ми могли їх помітити, або ж тому, що вони активно приховують факт свого існування від людства.
Стерн запропонував своє власне пояснення цього феномена, яке не вимагає існування галактичних змов розумних рас чи обґрунтувань унікальності Землі.
- Вчені описали кінець Всесвіту
- Екзопланету розміром з Сатурн знайшли в 200 недалеко від Землі. Її орбіта руйнується
- «Хвіст» довжиною 1 500 000 світлових років утворився при поглинанні скупченням групи галактик
Вивчаючи списки нещодавно відкритих екзопланет, що знаходяться в середині “зони життя”, особливої області орбіти, де вода може існувати у рідкому вигляді, планетолог з НАСА звернув увагу на те, що багато планет, які схожі за розмірами на Землю, є не кам’янистими небесними тілами, а океанічними світами. Вони можуть бути як повністю покриті рідкою водою, так і кіркою льоду, під якою ховається підлідний океан, подібно тим, які є на супутниках Сатурна і Юпітера.
Це спостереження змусило його замислитися про те, як часто життя може виникати на таких планетах, що буде впливати на ймовірність його зародження і як подібні водні форми життя можуть налагодити контакт з людством.
Як показали розрахунки, подібні планети-океани, вкриті товстою кіркою льоду, повинні бути набагато більш дружелюбними для зародження і розвитку життя, ніж “відкриті” планети, схожі на Землю. Як вважає Стерн, якщо позаземне життя існує, то вонj, швидше за все, живе в глибинах подібних водних світів.
“Мешканці подібних світів не будуть навіть підозрювати, що у Всесвіті існують зірки, космос та інші планети. Найближчим еквівалентом нашої космічної програми для них буде вихід на поверхню їх водного світу. Тому ні ми, ні вони не будемо підозрювати про існування один одного”, — підсумовує вчений.