Всесвіт

Астрономи: міжзоряні метеори врізаються в атмосферу на близькосвітлових швидкостях

Щомісяця в атмосферу Землі на субсвітловій (!) швидкості вриваються метеори, які подолали міжзоряні безодні. Їх розганяють космічні катаклізми: вибухи наднових. Вчені, які зробили такі висновки, пропонують способи знайти сліди космічних гостей.

Подробиці викладено в науковій статті, спрямованої для публікації у виданні Astrophysical Journal. Поки ж можна ознайомитися з її препринтом.

У минулому році Амір Сірадж (Amir Siraj) і Абрахам Леб (Abraham Loeb) з Гарвардського університету заявили про відкриття першого міжзоряного метеора. Тепер ті ж автори пішли далі. У новій роботі вони аналізують гіпотезу, що деякі з подібних тіл входять в атмосферу на швидкості в 1% світлової.

Які сили можуть розігнати звичайний камінь до такої міри? Автори припускають, що це ударні хвилі від вибухів наднових.

Пояснимо, що на Землі присутні такі важкі елементи, як золото й уран. Вони не утворюються в зірках. Фахівці вважають, що подібні атомні ядра синтезуються в основному саме у спалахах наднових (хоча істотну роль можуть грати і зіткнення нейтронних зірок).

“Відомо, що наднові викидають значну кількість пилу на субрелятивістських (тобто субсвітлових— прим. ред.) швидкостях”, — розповідає Сірадж в матеріалі Universe Today.

При цьому спостерігачі бачать певні ознаки того, що частина цього пилу (хоча і невідомо, яка саме) відправляється у Всесвіт у вигляді грудок міліметрового або сантиметрового розміру.

“Якщо хоча б 0,01% [маси] викиду пилу міститься в об’єктах міліметрового або більшого розміру, ми очікуємо, що кожен місяць в атмосфері Землі буде з’являтися субрелятивістський метеор — на основі частоти спалахів наднових в галактиці Чумацький Шлях”, — говорить учений.

Леб і Сірадж — не єдині фахівці, що прийшли до подібних висновків. Гіпотеза про існування субсвітлових метеорів міліметрового розміру і раніше висловлювалася кількома астрономами. У їх числі, до речі, був і великий Лайман Спітцер, в честь якого названий знаменитий космічний телескоп.

Чому в такому разі ми нічого не знаємо про існування таких “гостей”? Тому що, як це ні дивно, ніколи не прагнули дізнатися.

“Метеори зазвичай рухаються зі швидкістю близько 0,01% швидкості світла, — пояснює Сірадж. — Тому поточні [методи] пошуку налаштовані на пошук сигналів від об’єктів, що рухаються з такою швидкістю”.

Тіла, що летять в сто разів швидше, просто вислизають від наявних систем спостереження, пояснює експерт.

У зв’язку з цим Сірадж і Леб задалися питанням, які явища будуть супроводжувати контакт подібних поспішал з повітряним океаном планети. Для цього вони розробили модель хмари розпеченої плазми, яка утворюється навколо субсвітлового метеора через тертя об повітря.

Вчені з’ясували, що про міжзоряний візит землян повинен попередити спалах світла й ударна звукова хвиля. Обидва явища тривають близько десятої частки мілісекунди.

При цьому вони цілком доступні для спостереження на сьогоднішньому технологічному рівні. Так, відповідний оптичний детектор розміром всього в один квадратний сантиметр (!) здатний зафіксувати спалах від згоряння міліметрового субсвітлового метеора. Швидкодійні інфразвукові мікрофони допоможуть у виявленні ударної хвилі.

За розрахунками авторів, глобальна мережа всього 600 детекторів, що охоплює все небо, здатна вловлювати кілька таких подій на рік.

Не виключено також, що така мережа вже існує. На думку експертів, апаратура, що обслуговує базу даних з метеора і болідам CNEOS, цілком могла б впоратися з цим завданням.

Інша справа, що результати спостережень спалахів і вибухів з характеристиками, які цікавлять авторів… просто засекречені. Сірадж і Леб закликають уряд США розсекретити ці дані, щоб не змушувати астрономів створювати зайву мережу.

Натхнення: earth-chronicles.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button