Спостереження за околицями Сонячної системи допомогли астрономам зрозуміти, як дрібна космічна “галька” зліплюється і перетворюється у відносно великі зародки планет. Це відкриття допоможе розкрити історію формування Землі і знайти її “кузин” біля інших зірок, пишуть вчені в журналі Nature Astronomy.
Сьогодні у вчених майже немає сумнівів у тому, що планети починають своє народження всередині плоского газопилового диска, заповненого дрібними частинками пилу і щільними клубами газу, а їх формування закінчується у ході серій сутичок планетезималей – “зародків” планет розміром з Весту або Цереру, а також великих комет і астероїдів.
“Посередині” між ними зяє теоретична порожнеча – поки планетологи не прийшли до єдиної думки щодо того, що відбувається після зціплення одиничних зерен пилу у відносно невеликі грудки розміром в сантиметр. Існує кілька різних теорій, перевірка яких була неможлива до останнього часу.
Відповідь на цю загадку планетологи намагаються знайти двома шляхами – спостерігаючи за новонародженими планетними системами за допомогою мікрохвильових телескопів, і вивчаючи зерна пилу, що збереглися в надрах комет з часів народження Землі. Перші дослідження такого роду були проведені в 2014 і 2015 роках зондом “Розетта” і спущеним модулем “Філа”, скинутим на поверхню комети Чурюмова-Герасименко в листопаді 2014 року.
Несворни і його колеги з’ясували, що відповідь на це питання можна знайти ще в одному місці – на околицях Сонячної системи, де мешкає безліч карликових планет. Деякі з них обертаються в протилежному напрямку стосовно Землі й іншим планетам, або ж їх орбіти нахилені під великим кутом до “млинця” нашої планетної сім’ї.
До того ж, багато з них опинилися не поодинокими, а подвійними малими небесними тілами, чиї “половинки” або обертаються одна навколо одної на дуже невеликій відстані, або ж стикаються. Саме так влаштована карликова планета Ультіма Туле, “плоский світ”, який нещодавно вивчив зонд New Horizons.
Подібні властивості абсолютно не характерні для “великих” світів нашої планетної сім’ї і вони, як показали розрахунки американських планетологів, можуть відображати у собі те, як формувалися перші планетезималі.
Наприклад, багато вчених припускають, що “зародки” планет зародилися завдяки тому, що протопланетний диск був неоднорідним за своєю структурою. Всередині нього містилися як розріджені, так і щільні ділянки, де пилу, газу і космічного “гальки” було більше.
Ці неоднорідності і породжувані ними аеродинамічні сили будуть примушувати інші частинки матерії збиватися в купи в подібних точках, що швидко призводить до формування досить великих планетезималей. Майже всі з них, як показали розрахунки Несворни і його колег, будуть об’єднані в пари, причому вони будуть обертатися один навколо одного в тому ж напрямку, як і навколо Сонця.
Керуючись цією ідеєю, автори статті простежили за рухом декількох десятків подвійних карликових планет, використовуючи орбітальну обсерваторію “Хаббл” і наземний телескоп Кека на Гавайських островах. Виявилося, що більше 80% об’єктів було влаштовано так, як передбачала ця теорія, що свідчить на користь її справедливості.
Як сподіваються вчені, нові порції даних, які New Horizons передасть на Землю в найближчі місяці і роки, допоможуть їм уточнити ці викладання і розкрити нові таємниці народження зародків планет.