Протягом 60 років, з самого моменту відкриття квазарів, вчені не знали точно, як вони з’являються на світ — але ж це найяскравіші і потужні об’єкти у Всесвіті. І ось тепер вдалося розкрити таємницю їх походження.
Художня візуалізація квазара P172 + 18 / © ESO-M Kornmesser
Квазари, найяскравіші об’єкти у видимому Всесвіті, можуть сяяти так само яскраво, як трильйон зірок, упакованих в об’єм розміром з нашу Сонячну систему. Протягом десятиліть, що минули з моменту їх виявлення, вчені не могли відповісти на питання, яким чином з’являються ці загадкові об’єкти і що змушує їх настільки нестримно світитися.
Однак тепер міжнародній групі астрономів з Великобританії, Іспанії, Канади, США та Ізраїлю вдалося розгадати цю небесну загадку. Згідно з результатами їх дослідження, опублікованого в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, квазари утворюються при зіткненнях галактик, в результаті яких концентрується і стискається міжзоряна речовина.
Вивчаючи зображення 48 квазарів і більше 100 звичайних галактик, отримані за допомогою телескопа Ісаака Ньютона, розташованого на іспанському острові Пальма, вчені звернули увагу на спотворені структури в зовнішніх областях галактик, в яких присутні квазари. Дослідники припустили, що це сліди зіткнень, в процесі яких міжзоряний газ виявився виштовхнутий до чорної діри, яка знаходиться в центрі галактики і безпосередньо перед поглинанням вивільнив величезну кількість енергії у вигляді світла, спалахнувши як квазар.
Порівнюючи галактики з квазарами і ті, в яких ці об’єкти не були виявлені, астрономи прийшли до висновку, що «квазарні» галактики втричі частіше взаємодіють або стикаються з іншими галактиками. Цілком ймовірно, схожа доля спіткає наш Чумацький шлях, коли через п’ять мільярдів років він зіткнеться з галактикою Андромеди, і на зоряному небі спалахнуть нові найяскравіші об’єкти у Всесвіті.
Наостанок варто відзначити, що виникнення квазара — примітна подія для астрономів, але для самої галактики, на жаль, воно несе драматичні наслідки. Витіснення міжзоряного газу і поглинання його чорною дірою уповільнює формування нових зірок, так що, ненадовго спалахнувши яскравіше сотень зірок, на мільярди років після цього галактика буде залишатися порівняно темною і тьмяною.