Нове спостереження за транзієнтним джерелом 4XMM J174610.7-290020 допомогло розкрити його природу як маломасивної нейтронної зорі з акреційним диском.
Джерело, розташоване біля центру Чумацького Шляху, належить до рідкісного класу VFXT — дуже слабких рентгенівських транзієнтів, що демонструють спалахи зі світністю менш ніж 10?? ерг/с. Ці системи важко вивчати через їхню низьку яскравість, однак нові дані змінюють ситуацію. «Ми прагнемо охарактеризувати спалахи, щоб зрозуміти природу акреції», — зазначає Джованні Стело, керівник дослідження.
У 2024 та 2025 роках об’єкт виявив два спалахи тривалістю 50 і 5 днів, із піковою світністю до 120 децильйонів ерг/с. Спектральний нахил у межах 2–3 і наявність сильного комплексу ліній заліза вказують на нейтронну зорю з масивним акреційним диском. «Випромінювання, ймовірно, частково затінене самим диском», — пояснюють автори. Така геометрія знижує видиму яскравість і спотворює спектр.
Архівні дані вказують на ще один спалах у 2004 році, що, на думку дослідників, був спалахом типу I — типовим для нейтронних зірок у бінарних системах. До нього джерело було майже у 100 разів тьмяніше. Цей факт підтримує гіпотезу про нестабільний режим акреції, притаманний для VFXT.
«Цей сценарій пояснює загальну низьку світність транзієнта», — підсумовують автори статті. Отже, 4XMM J174610.7-290020 — нейтронна зоря в маломасивній бінарній системі, яку ми бачимо майже з ребра, крізь щільний диск.