Всесвіт

Астрономи виявили сатурноподібну планета біля зірки-карлика

TOI-6894b — гігантська планета біля крихітної зірки. Відкриття кидає виклик теоріям формування планет і здивувало науковців.

Астрономи виявили гігантську планету TOI-6894b навколо надзвичайно малої зірки, що суперечить усталеним теоріям формування планет.

TOI-6894b — це газовий гігант розміром із Сатурн, що обертається навколо червоного карлика масою лише 20% маси Сонця. За словами доктора Едварда Брайанта, «ми не очікували, що планети, подібні до TOI-6894b, можуть утворюватися навколо зірок з такою малою масою». Це відкриття є серйозним викликом для теорії акреції ядра — моделі, яка описує утворення планет через поступове накопичення речовини.

Сучасні теорії передбачають, що навколо маломасивних зірок газові гіганти не повинні формуватись через дефіцит матеріалу в протопланетних дисках. TOI-6894b змушує переглянути ці уявлення, адже її маса і атмосфера не вписуються в існуючі моделі. «Це цікаве відкриття. Ми не зовсім розуміємо, як зірка з такою малою масою може утворити таку масивну планету!», — підкреслив д-р Вінсент Ван Ейлен.

Вчені припускають, що TOI-6894b могла виникнути через альтернативний механізм — проміжну акрецію або гравітаційно нестабільний диск. Однак навіть ці моделі не пояснюють повною мірою появу такої планети. Аналіз атмосфери TOI-6894b, за допомогою телескопа Джеймса Вебба, може розкрити її справжнє походження.

Температура TOI-6894b становить лише 420 Кельвінів, що значно нижче, ніж у більшості відомих газових гігантів. За словами професора Аморі Тріо, «атмосфера TOI-6894b може бути першою, де виявлять аміак — це надзвичайно рідкісне явище серед екзопланет». Хімічний склад її атмосфери, ймовірно, багатий на метан, що робить TOI-6894b унікальною лабораторією для вивчення атмосфер з вуглецем, азотом і киснем.

TOI-6894b може змінити наше розуміння частоти існування гігантських планет навколо малих зірок. «Ця система ставить нові завдання перед моделями утворення планет», — зазначив доктор Андрес Хордан. Результати дослідження демонструють, що навіть найменші зірки здатні породжувати несподівано великі планети, що змінює уявлення про формування планетарних систем.

Back to top button