Всесвіт

Астрономи знайшли залишок наднової “Малина” за допомогою ASKAP

Research Notes of the AAS: Відкриття залишку наднової "Малина"

Астрономи за допомогою радіотелескопа ASKAP відкрили новий залишок наднової у Чумацькому Шляху, який отримав назву “Малина”. Поблизу центру видимої оболонки з ниткоподібною структурою знаходиться точкове джерело, яке може бути нейтронною зіркою. Відкриття детально описано в журналі Research Notes of the AAS.

Композитне зображення “Малини”: радіовипромінювання показано червоним і синім, а інфрачервоні джерела – зеленим. На вставці – збільшене зображення точкового джерела в центрі, Sanja Lazareviс et al. / Research Notes of the AAS, 2024

Залишки наднових мають важливе значення для астрофізиків з двох основних причин. По-перше, вони дозволяють вивчати фізичні процеси, відповідальні за спалахи наднових, включаючи колапс масивних зоряних ядер і вибухи в подвійних системах. По-друге, вони допомагають простежити генерацію та розподіл різних хімічних елементів у галактиках. Однак кількість спостережуваних залишків наднових у Чумацькому Шляху значно відстає від теоретичних прогнозів: на сьогодні відомо трохи понад 300.

Деталі відкриття

Санья Лазаревич з Університету Західного Сіднея та його колеги повідомили про випадкове відкриття нового кандидата в наднові галактики – залишку G308.73+1.38, неформально названого “Малина”. Він був знайдений в даних огляду неба EMU (Еволюційна карта Всесвіту), проведеного за допомогою наземного радіотелескопа ASKAP. Команда також проаналізувала архівні спостереження з інфрачервоного телескопа WISE.

“Малина” має діаметр 32,5-98 світлових років і розташована на відстані 10 000-16 000 світлових років від Сонця, на ближньому боці спірального рукава Щита-Центавра. Він виглядає як типовий залишок наднової з оболонкою (shell-type SNR) оболонки, з радіовипромінюванням від оболонки, невидимим в інфрачервоному діапазоні. Випромінювання повністю нетеплове і пояснюється синхротронним випромінюванням ультрарелятивістських частинок в ударній хвилі. Всередині оболонки видно ниткоподібну структуру, а поблизу центру залишку спостерігається точкове джерело випромінювання, яке може бути нейтронною зорею, що народилася під час спалаху.

Залишки наднових, такі як “Малина”, дають цінну інформацію про життєві цикли зірок і процеси, які формують галактики. Вивчаючи ці залишки, астрономи можуть дізнатися більше про механізми вибухів наднових і розподіл хімічних елементів, що утворюються в результаті.

Подальші спостереження “Малини” плануються в рентгенівському та інших електромагнітних діапазонах для подальшого вивчення її властивостей і підтвердження наявності нейтронної зорі. Ці дослідження поглиблять наше розуміння залишків наднових і їхньої ролі в космосі.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button