Міжнародна група астрономів вивчила яскраве кульове скупчення зірок NGC 4590. Результати дослідження опубліковані на сайті препринтів arXiv.org.
Кульове скупчення NGC 4590 знаходиться на відстані близько 33 900 світлових років від Землі в Північній півкулі Чумацького Шляху. Вік об’єкта оцінюється в 11,2 млрд років. Попередні спостереження NGC 4590 показали, що в скупченні знаходиться багато блакитних зірок горизонтальної гілки (blue horizontal branch stars, BHB) і червоних зірок горизонтальної гілки (red horizontal branch stars, RHB).
Нагадаємо, горизонтальна гілка в астрономії – це стадія еволюції зірок невеликої маси і низької металічності, а також область, займана ними на діаграмі Герцшпрунга — Рассела. Ця стадія йде після гілки червоних гігантів і передує асимптотичній гілці гігантів.
Сподіваючись отримати більше інформації про гаряче зоряне населення NGC 4590, група астрономів на чолі з Ранджаном Кумаром з національного технологічного інституту в Руркелі, Індія, вирішила дослідити це скупчення за допомогою телескопа AstroSat для отримання ультрафіолетових зображень.
- Нічні зміни в атмосфері Марса можуть розкрити таємницю утворення метану
- Телескоп «Хаббл» виявив в міжзоряному просторі складні молекулярні сполуки
Використовуючи УФ-оптичні діаграми колір-величина (CMD), вчені ідентифікували і охарактеризували 1400 зірок в скупченні на різних стадіях еволюції. Серед них були не тільки блакитні і червоні зірки горизонтальної гілки, а й блакитні страглери і змінні зірки. Всі вони знаходяться на різних етапах розвитку.
Кульові скупчення — (КС) – це скупчення тісно пов’язаних зірок, що обертаються навколо галактик. Астрономи сприймають їх як природні лабораторії, що дозволяють вивчати еволюцію зірок і галактик. Зокрема, кульові скупчення допомагають астрономам краще зрозуміти історію формування та еволюцію галактик раннього типу, оскільки Походження КС тісно пов’язане з періодами інтенсивного зореутворення.
Блакитні страглери – тип зірок головної послідовності в зоряних скупченнях, які на діаграмі Герушпрунга — Рассела розташовані вище і лівіше точки повороту головної послідовності, тобто, мають більш високі температури та світності.