Екстремальні погодні явища не мають нічого природного і представляють ціну, яку платить людство за залежність від викопного палива.
Метеорологічне агентство ООН попередило, що без набагато амбітніших дій фізичні та соціально-економічні наслідки зміни клімату будуть ставати дедалі більш руйнівними.
Амбіції, необхідні для виконання зобов’язань щодо скорочення викидів до 2030 року, повинні бути в 7 разів вищими, щоб досягти мети обмеження глобального потепління до 1,5°C, повідомляє Atalayar.
У новому міжвідомчому звіті Всесвітньої метеорологічної організації “United in Science” підкреслили великий розрив між кліматичними сподіваннями та реальністю.
Так концентрація парникових газів в атмосфері продовжує зростати та досягати нових піків, попри тимчасове зниження під час пандемії COVID-19.
У звіті підкреслили, що останні сім років були найтеплішими за всю історію спостережень і що ймовірність того, що середньорічна температура буде тимчасово на 1,5°C вище, ніж середня 1850-1900 років принаймні в один із наступних п’яти років, становить 48%.
За останні 50 років кількість стихійних лих, пов’язаних із погодою, кліматом і водою, зросла в п’ять разів, що призвело до щоденних збитків у $202 мільйони.
Від екстремальних погодних явищ у різних частинах світу найбільше постраждають уразливі верстви населення міст, в яких проживають мільярди людей і на які припадає до 70% антропогенних викидів.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що повені, посухи, хвилі спеки, сильні шторми та лісові пожежі стають все гіршими, б’ючи рекорди з дедалі тривожнішою частотою. А екстремальні погодні явища не мають нічого природного і представляють ціну, яку платить людство за залежність від викопного палива.
Він також попередив, що наслідки зміни клімату заходять на незвідану територію руйнування і що, попри це залежність від викопного палива зростає.
“Кліматичні дослідження все більше показують, що багато екстремальних погодних явищ, які ми переживаємо, стали більш вірогідними та більш інтенсивними через зміни клімату, спричинені діяльністю людини”, — сказав генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації Петтері Таалас.
Він зазначив, що у 2022 році це явище з трагічними наслідками спостерігалося неодноразово. Таалас також наголосив на важливості активізації використання систем раннього попередження для формування стійкості вразливих громад до поточних і майбутніх кліматичних ризиків.
Він також додав, що організація веде кампанію з забезпечення раннього попередження у наступні п’ять років.
В звіті зазначили, що у 2021 році глобальні викиди викопного CO2 повернулися до рівня до пандемії в 2019 році після падіння на 5,4% у 2020 році в результаті масового обмеження. Попередні дані показують, що глобальні викиди CO2 у 2022 році (з січня по травень) на 1,2% перевищують рівень, зафіксований за той самий період 2019 року, через їхнє зростання у США, Індії та більшості європейських країн.
“Чверть викидів парникових газів внаслідок зміни землекористування пов’язана з торгівлею продуктами харчування між країнами, з яких понад три чверті спричинені розчищенням землі для сільського господарства, зокрема для випасу худоби”, – йдеться в звіті.
Окрім того, вміст тепла в океані за період 2018-2022 років був вищим, ніж за будь-який інший п’ятирічний період, оскільки темпи потепління океану зросли особливо різко за останні два десятиліття. А океан зберігає близько 90% тепла в системі Землі.
Інші результати дослідження:
- до 2050-х років понад 1,6 мільярда людей у ??більш ніж 970 містах по всьому світу будуть регулярно піддаватися впливу середньої тримісячної температури, яка сягатиме щонайменше 35°C;
- низько розташовані прибережні міста та поселення, такі як Бангкок (Таїланд), Х’юстон (США) та Венеція (Італія), ймовірно, зазнають більш частих і масштабних прибережних повеней в результаті підвищення рівня моря, штормових нагонів і опускання.
“Системи раннього попередження є рентабельним та ефективним засобом адаптації, який може врятувати життя та зменшити втрати та збитки. Менше половини країн світу повідомили про існування систем раннього попередження про численні небезпеки, оскільки охоплення особливо погане в Африці, найменш розвинених країнах і малих острівних державах, що розвиваються”, – зазначили в матеріалі.
Натхнення: ecopolitic.com.ua