Глобальне дослідження, проведене американськими вченими, виявило, що понад п’ять мільярдів людей у всьому світі споживають недостатню кількість ключових поживних мікроелементів, таких як йод, вітамін Е та кальцій. Ця проблема охоплює 68% населення планети і має серйозні наслідки для громадського здоров’я, які описані в журналі “The Lancet Global Health”.
Недостатнє споживання поживних мікроелементів вважається однією з найпоширеніших форм неповноцінного харчування. Найбільше від нього страждають регіони Південної Азії, Африки на південь від Сахари та Східної Азії, де рівень споживання таких елементів, як залізо, цинк, вітамін А, йод та фолієва кислота, залишається критично низьким. Наприклад, дефіцит заліза призводить до залізодефіцитної анемії, що є найпоширенішою формою анемії у світі, а дефіцит вітаміну А може спричинити сліпоту. Йод та фолієва кислота є життєво необхідними для нормального розвитку плода, і їхній дефіцит підвищує ризик мертвонароджень та дефектів нервової трубки.
Дослідження, проведене під керівництвом Сімони Пассареллі з Гарвардського університету, використовувало моделювання та національні дані для оцінки глобальної поширеності дефіциту мікроелементів. Виявлено, що найбільша кількість людей страждає від недостатнього споживання йоду, вітаміну Е та кальцію. На четвертому місці за поширеністю дефіциту виявилося залізо, недостатнє споживання якого впливає на 4,9 мільярда людей, що становить 65% населення Землі.
Цікаво, що деякі країни демонструють специфічні проблеми зі споживанням певних мікроелементів. Наприклад, в Індії відзначено високий рівень дефіциту рибофлавіну, фолієвої кислоти, вітамінів В6 і В12, тоді як у Росії, Монголії та Казахстані спостерігається значний дефіцит селену. Важливо зазначити, що селен є ключовим мікроелементом, що відіграє важливу роль у підтримці імунної системи та захисті організму від оксидативного стресу.
Глобальний аналіз також показав гендерні відмінності у поширеності дефіциту мікроелементів. Наприклад, жінки частіше страждають від недостатнього споживання йоду, вітаміну В12, заліза та селену, тоді як у чоловіків частіше спостерігається дефіцит магнію, вітаміну В6, цинку, вітаміну С, вітаміну А, тіаміну та ніацину.
Це дослідження є першим настільки масштабним аналізом глобальної поширеності дефіциту поживних мікроелементів. Його результати мають важливе значення для громадської охорони здоров’я, оскільки дозволяють визначити пріоритетні напрямки для розробки програм і політик, спрямованих на подолання цієї проблеми та покращення харчування населення.