Вони виявили групу білків, чиє фосфорилювання накопичується під час неспання і зменшується протягом сну.
Міжнародна група вчених провела кількісний фосфопротеомічний аналіз молекулярних субстратів, щоб визначити, які процеси відбуваються в мозку до і після сну. Їх робота опублікована в журналі Nature.
Доктор Цінхуа Лю (Qinghua Liu) з Університету Техасу розповів про цілі роботи:
Щоб виявити ті молекули, які продукують потребу у сні, біологи провели експеримент на мишах. Вони тварин розділили на дві групи. Першій не давали заснути, а другу модифікували, змінивши ген Sik3. Депривація сну викликає кумулятивне фосфорилювання протеому (сукупність білків) мозку. Протеоми мутантних мишей виявляли гіперфосфорилювання, незважаючи на тривалий сон, що створювало схожий стан у представників обох груп. За словами вчених, ці умови дозволили виключити вплив такого фактору, як стрес. [box type=”info” ]Фосфорилювання — оборотний процес модифікації білків шляхом додавання фосфатної групи.[/box]
Імунохімічні аналізи і мас-спектрометрія дозволили виявити 80 білків, які були гіперфосфорилюванні у гризунів обох груп. Ці протеїни накопичували тим більше фосфатних груп, чим довше миші не спали. Вчені назвали їх фосфопротеїнами з індексом сну (SNIPPs). Їх фосфорилювання збільшувалася під час неспання і зменшувалося уві сні.
Доктор Цінхуа Лю зазначив цікавий взаємозв’язок: більшість SNIPPs — регулятори синаптичної пластичності. За його словами, це може означати зв’язок між процесом мислення і сонливістю. Тоді мета сну полягає в тому, щоб максимізувати тривалість когнітивних функцій.