Американські вчені в лабораторних умовах реконструювали один з найважливіших епізодів еволюції – вихід тварин з моря на сушу. Біологи спробували відтворити «переробку» плавців в лапи, виростивши мальків прісноводного сенегальського багатопера (Polypterus senegalus) на суші і порівнявши зміни в його ході і анатомічних пристроях з нормальними багатоперами. Про свої знахідки вчені розповіли в журналі Nature.
Багатопері не тільки є найближчим родичем останнього загального предка лопатоперих і променоперих риб, але і здатні жити на суші і навіть рухати своїми грудними плавцями в манері, що нагадує чотириногих тварин. Тому Емілі Стенден (Emily Standen) з Оттавського університету і вибрала багатопера в якості моделі, щоб зрозуміти, як ходьба вплинула на анатомію та руху риб.
Читайте також: Чи відчувають риби біль?
Біологи виростили риб на суші і через вісім місяців порівняли їх з особинами, що живуть у воді (порівняння проводилося на суші). Наземні багатопері швидше рухали кінцівками, їх плавці рідше ковзали і трималися ближче до тулуба, морди піднімалися вище, а хвости рідше звивалися. Саме такі особливості «ходи» і повинні були допомогти першим істотам, що вийшли на сушу подолати підвищену силу тяжіння, припускають вчені.
Далі Стенден і її колеги переходять до більш обережних гіпотез. Перевірити, чи йшла в давнину (в девонський період, 420-360 мільйонів років тому) еволюція риб, що вийшли на сушу за тією ж схемою, що і у багатоперів, поки не представляється можливим – занадто мало скам’янілостей, за якими можна описати цей процес. Можливо, перші наземні риби вирізнялися такою ж адаптаційною гнучкістю, як і багатопер, могли жити в будь-яких умовах, а вже їхні нащадки закріпилися на суші і цю пластичність втратили. Нарешті, вчені поки не розуміють, як адаптація до наземного життя закріплюється в генах. Для відповіді на це питання знадобляться експерименти з декількома поколіннями «сухопутних» багатоперів.