Простеживши за групою сірих акул, вчені виявили, що вони не тільки збираються разом кожен раз після полювання, але і зберігають індивідуальну «дружбу» роками.
Акули здаються нам жорстокими і агресивними одинаками, готовими відхопити шматок плоті навіть родички – якщо та попадеться під «поганий настрій». Однак це не так – принаймні для сірих акул Carcharhinus amblyrhynchos, що мешкають в Індійському і Тихому океанах. Нові спостереження, представлені в статті в журналі Proceedings of the Royal Society B, показали, що ці хижаки утворюють складні й динамічні співтовариства і навіть здатні на довічну «дружбу» один з одним.
Незважаючи на свою агресивність, надзвичайну навіть по акулячим міркам, вдень рифові сірі акули збираються досить великими зграями в 20-30 особин. Вночі вони поділяються на дрібні групи і відправляються на полювання в сторони від своєї «бази», а до ранку зазвичай повертаються назад. Така поведінка властива безлічі тварин, дозволяючи відпочивати і піклуватися про потомство у відносній безпеці, в «гнізді», а також спілкуватися і обмінюватися один з одним інформацією – як це роблять, скажімо, бджоли або люди.
Однак акули не облаштовують захищених жител, не зупиняються для сну і, як вважається, нездатні до складної соціалізації, тому їх регулярні зустрічі в зграях здаються безглуздими. Щоб розібратися в цьому парадоксі, Янніс Папастаматью (Yannis Papastamatiou) з Міжнародного університету Флориди і його колеги помітили акустичними маячками близько 40 рифових сірих акул, які живуть поблизу атола Пальміра.
Встановлена ??в місцях їх проживання мережа з 65 мікрофонів працювала протягом кількох років, реєструючи і ідентифікуючи кожну особину завжди, коли та наближалася на 300 метрів і ближче. Аналізуючи зібрані дані, вчені могли дізнатися, коли і яка з акул поверталася на «базу», коли її покидала – і в чиїй компанії. Робота показала, що ця спільнота складається з п’яти тісних «компаній», причому переходів з однієї в іншу практично не зафіксовано.
Деякі особини зберігають свою «дружбу» з року в рік, зустрічаючись і плаваючи разом «на базі». Невідомо, чи продовжують вони триматися один одного під час нічного полювання: для цього акули спливають досить далеко у відкрите море, де мікрофони не могли встежити за ними. Втім, навряд чи ці агресивні створіння здатні «дружити» в нашому розумінні цього слова. На думку вчених, акули не виявляють ніякої тяги до взаємної підтримки і допомоги, а подібна поведінка лише дозволяє їм успішніше добувати їжу.
Натхнення: naked-science.ru