Експерименти на щурах показали, що в основі чесання очей лежать ті ж сигнальні шляхи, що і при чесанні шкіри, хоча проходять вони через інші нерви. Крім того, така реакція дозволяє швидко відрізняти тварин-правшів від лівшів.
©About Pet Rats
Болісне чесання супроводжує багато хвороб шкіри, і ці процеси активно досліджують вчені і медики. Зокрема, не так давно визначили білковий рецептор, що викликає відчуття нестерпного свербіння. Однак свербіти може не тільки шкіра: час від часу кожному хочеться потерти очі. Такі рухи мають захисну функцію: вони дозволяють видаляти потрапили на рогівку смітинки і викликають сльозотечу, що змиває дратівливі речовини.
Механізми, що лежать в основі цієї поведінки, досліджуються набагато гірше, ніж дряпання шкіри. Цьому питанню присвячена нова робота японських вчених на чолі з професором Університету Окаями Хіротакою Сакамото (Hirotaka Sakamoto), стаття яких опублікована в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.
Автори дослідження проводили експерименти з лабораторними щурами, викликаючи у них подразнення очей закапуванням гістаміну — речовини, яка сигналізує про розвиток алергічних і запальних реакцій. Перші досліди показали, що гістамін запускає чесання задньою лапкою з тієї ж сторони тіла, що і очей, яке свербить. Однак права задня лапка виявилася більш кращою: при закапуванні гістаміну в обидва ока тварини задіяли для чесання тільки її. Швидше за все, це пов’язано з їх природною «праворукістю».
При чесанні шкіри ключову роль відіграє сигнальний шлях GRP-GRPR, що включає гастрин – виділяє нейропептид і сприймають його рецептори в нейронах спинного мозку. Тому, вивчаючи чесання очей, вчені сконцентрувалися саме на ньому. Експерименти на тих же щурах показали, що подразнення очей гістаміном стимулює активність клітин, що містять GRPR.
Основну роль при цьому грали нейрони, розташовані в гасеровому ганглії — вузлі трійчастого нерва, який відповідає, зокрема, за чутливість шкіри обличчя. Якщо активність цих клітин штучно пригнічували за допомогою токсинів, то тварини чесали роздратоване око помітно рідше звичайного. Вчені вважають, що отримані результати допоможуть в лікуванні хворобливого чесання очей, а закопування гістаміну стане зручним інструментом для швидкого визначення «лівшів» і «правшів» у лабораторних тварин.