Ризик смерті у полярних риб майже вдвічі нижчий, ніж у жителів тропічних морів. Тому вони дозрівають повільніше, набирають більші розміри і тільки потім переходять до розмноження, залишаючи більше потомства.
Риби холодних полярних морів помітно відрізняються від своїх родичів, що живуть в теплих тропічних водах. Вони не такі яскраво забарвлені, містять більше жирів і часто більші. Ці відмінності простежуються аж до доісторичних акул і пов’язані не тільки з адаптацією до низьких температур. Рівень смертності серед полярних риб нижче, що дозволяє їм виростати до великих розмірів, вкладаючи в зростання всі ресурси, і лише після цього переходити до розмноження. До такого висновку прийшли вчені з австралійського університету Монаша, стаття яких опублікована в журналі PLOS Biology.
Риби ростуть практично все життя. Збільшення розмірів тіла дозволяє виробляти набагато більше ікри, тому початок розмноження вигідніше відкласти на пізній час. З іншого боку, при цьому зростає ризик загинути, так і не досягнувши статевої зрілості. В результаті момент, в який риба приступає розмножуватися, — продукт складного балансу між різними факторами. Це і продемонстрували Маріана Альфарес-Нор’єга (Mariana Alvarez-Noriega) і її колеги у своїй новій роботі.
Вчені проаналізували дані по масі при народженні, швидкості росту і ризику смертності для 47 видів морських риб. Виявилося, у мешканців тропічних вод смертність на цілих 80 відсотків вище, ніж у тих, які живуть в холодних приполярних морях. Це дозволяє їм жити довше і повільніше досягати статевої зрілості, направляючи всі доступні ресурси організму на збільшення розмірів. Починаючи розмножуватися пізніше, вони максимізують кількість потомства, залишаючи ікру пізніше, але в куди більшій кількості.