Аналітика

Чому інфодемія так само небезпечна, як і пандемія

«Під час кризи чутки і неправдива інформація поширюються особливо швидко, — пише німецьке видання S?ddeutsche Zeitung — (…) В останні дні сталося три, на перший погляд не пов’язаних одна з одною події: в Німеччині несе нісенітницю жінка, яка називає себе «мамою Польді». У США дурниця несе людина, яка є президентом Сполучених Штатів. При цьому у всьому світі десятки тисяч людей заражаються коронавірусом».

«Насправді ці події тісно пов’язані один з одною. Жінка, яка називає себе «мамою Польді», стверджує в голосовому повідомленні, що в Університетській клініці Відня було встановлено, що ібупрофен підвищує небезпеку важкого захворювання Covid-19. (…) Ще більше людей чують брехню і вводять в оману твердження, які поширює про коронавірус Дональд Трамп. Протягом декількох тижнів американський президент каже, що тримає все під контролем, що скоро не буде заражених, а вакцина готова. Нічого з цього не відповідає дійсності».

«Уявна мама Польді і Дональд Трамп — дві діючі особи, які сприяють тому, що вірусна пандемія супроводжується вірусною інфодемією. Чутки, напівправдива інформація і фейкові повідомлення стрімко поширюються. Звичайно, цифрова дезінформація нікого не заражає — але вона породжує невпевненість і може призвести до легковажного поводження людей. У період пандемії це може стати питанням життя і смерті», — вказує видання.

«Ми боремося не тільки з пандемією, ми боремося з інфодемією», — заявив місяць тому глава Всесвітньої організації охорони здоров’я. — Помилкові повідомлення поширюються швидше вірусу, і вони так само небезпечні».

«За даними сервісу перевірки фактів Newsguard, до початку березня помилковою і тієї, яка вводить в оману інформацією люди ділилися і коментували її більше 50 млн разів — у 142 рази частіше, ніж інформацією з офіційних джерел, наприклад, ВООЗ».

Через соцмережі і месенджери кожен може поділитись будь-якою інформацією. «Деякі чутки поширюються зі злим наміром: щоб викликати у людей відчуття невпевненості, посіяти расизм, продати сумнівні продукти або використовувати страх перед коронавірусом з метою поширення комп’ютерних вірусів», — зазначає видання.

«У період криз чутки і дезінформація завжди мають попит, каже професор Кейт Старберд, що вивчає кризову інформатику і кризову комунікацію у Вашингтонському університеті. Коли люди відчувають почуття невпевненості і страху, вони намагаються отримати максимальну кількість інформації, щоб краще оцінити ситуацію. Раніше було важко дізнатися хоча б щось — сьогодні ж можна дізнатися більше, ніж потрібно. «Проблема полягає в надлишку інформації», — говорить Старберд».

«У сьогоднішній ситуації це фатально. З одного боку, небезпечним може бути саме почуття невпевненості. Так, в санаторії українського міста Нові Санжари повинні були бути поміщені під карантин українці, які повернулися спеціальним рейсом з Китаю. Оскільки з’явилася неправдива інформація про те, що пасажири заражені коронавірусом, спалахнули паніка і агресивні протести. Глава місцевої адміністрації говорила про «Армагеддоні», викликаної дезінформацією».

«Твердження, які вводять в оману можуть опосередковано призводити і до смерті. (…) Доведено, що «соціальна дистанція» працює: 100 років тому місті Сент-Луїсу завдяки своєчасним і рішучим заходам вдалося запобігти поширенню іспанського грипу — у Філадельфії заходи були прийняті занадто пізно, і тисячі людей загинули. Це справедливо і сьогодні. Щоб сповільнити поширення вірусу, потрібно мити руки і дотримуватися дистанції. Той, хто не хоче міняти своє повсякденне життя, тому, що нібито не належать до групи ризику, сприяє тому, що люди будуть гинути», — підсумовує S?ddeutsche Zeitung.

Джерело: S?ddeutsche Zeitung

Кнопка «Наверх»