Довгий час дослідники не могли зрозуміти, як виникає парадоксальне танення льодовиків на вершинах гір при мінусових температурах. І лише нещодавно високогірні метеорологічні станції підказали ключ до розгадки цього дивного феномена.
Ті, кому траплялося підкорювати гірські вершини, знають, яким жорстоким може бути сонце на великій висоті. Воно не тільки залишає на тілі сонячні опіки, а також сприяє таненню льодовиків навіть при негативних температурах — принцип такого впливу вчені так до кінця і не зрозуміли.
В рамках польової екскурсії минулої весни дослідники встановили мережу з п’яти автоматичних метеорологічних станцій на висоті до 8 412 м, дві з яких стали найвищими метеостанціями на планеті. Ці станції допомагають заповнити критичну прогалину в нашому розумінні високогірної альпійської метеорології і клімату: до їх установки найвища робоча метеостанція перебувала на вершині довколишнього піка Захід, на висоті близько 6400 метрів.
Всі п’ять станцій збирають дані про температуру повітря, тиск, відносну вологість та швидкість вітру. Кожна станція, окрім найвищої, оснащена мережевим радіометром, приладом для вимірювання вхідного і вихідного випромінювання, а на нижніх станціях також встановлені датчики дощу і стану погоди.
За словами Тома Метьюса, кліматолога з Університету Лафборо у Великобританії, гімалайські піки буквально купаються в променях світила. Все тому, що атмосфера там вкрай розряджена, а тому майже не гасить потоки випромінювання. Це провокує парадокс, добре знайомий всім підкорювачів Евересту: в той час, як температура повітря помітно знижена, альпіністи відчувають відчуття перегріву — хочеться зняти куртку.
У деяких випадках, розповідає Метьюс, на станціях зареєстровані рівні сонячної радіації, які дорівнюють або перевищують сонячну сталу, тобто кількість сонячного світла на найбільш далеких межах земної атмосфери. Дослідники вважають, що цьому сприяють сніг і лід, які чудово відбивають світло. «По суті, вершина гори схожа на мікрохвильовку», жартує вчений.
Дослідження ще не була опублікована в рецензованому журналі, однак кліматологи вважають, що саме надмірна сонячна радіація і пояснюється танення льодовиків на великій висоті. Екстраполюючи це на все високогір’ї Азії, вчені приходять до висновку, що «на вершинах гір можуть бути тисячі квадратних кілометрів танучих льодовиків, про яких ми і не підозрюємо».
Натхнення: www.popmech.ru