NASA і SpaceX Ілона Маска зосереджені на тому, щоб доставити астронавтів на Марс і одного разу навіть заснувати колонію на Червоній планеті — але що, якщо їх увага була б спрямована в інший бік?
Днями в Journal of Astrobiology & Outreach з’явилася стаття, в якій людям пропонується заснувати колонію на Титані, помаранчевому супутнику Сатурна, який схожий на Землю в юності і який може ховати невідоме нам життя. Замість того щоб відправляти людей в місію в один кінець, щоб шукати життя на поверхні, нова робота пропонує облаштувати форпост майбутнього саме на Титані.
“У багатьох відносинах найбільший супутник Сатурна Титан є одним з найбільш схожих на Землю утворень, які ми виявили на сьогоднішній день,”- говорить NASA на своєму веб-сайті. “Завдяки своїй густій атмосфері та органічній хімії, Титан нагадує заморожену версію Землі, якою вона була кілька мільярдів років тому, перш ніж життя почало накачувати киснем нашу атмосферу”.
Заради справедливості зазначимо, на Титані можуть бути мікроби — або, принаймні, хімія, яка нагадує пребіотичне життя, — але це все ж не Земля. Цей місяць покритий помаранчевими хмарами, а його атмосфера не дуже дружелюбна. Але гравітація Титану дозволяє ходити по поверхні (14% від земної), радіації на поверхні менша, ніж на Марсі, через товсті хмари, а також супутник пропонує різні джерела для генерації енергії.
На Титані є величезні запаси вуглеводнів, сполук, зазвичай пов’язаних з нафтою і газом. Дані зонда НАСА «Кассіні» показали, що на Титані в сотні разів більше рідких вуглеводнів, ніж всіх відомих запасів нафти і природного газу на Землі.
Люди на Титані могли б отримувати енергію з цих сполук, якби використовували окреме джерело горіння, яке могло би працювати без кисню. Нове дослідження розглядає й інші способи отримання хімічної енергії, такі як обробка ацетилену (якого там багато) воднем.
«У цій роботі я хотіла копнути варіант хімічної енергії глибше і варіанти з альтернативною енергією», говорить Енн Хендрікс, вчений некомерційного Інституту планетарних наук. «Мій співавтор Юк Юнг і я вивчили хімічні, ядерні, геотермальні, сонячні, гідроенергетичні та вітряні варіанти способи вироблення енергії на Титані. Робота призначена стати першою роботою високого рівня на ці теми».
Хоча Хендрікс каже, що цілком можливо виробляти всю цю енергію із застосуванням сучасних технологій, вона відзначає, що, провівши належне дослідження, ми могли б і повинні знайти способи отримати більше з навколишнього середовища Титану. Наприклад, якщо ми вивчимо можливості різних матеріалів для фотовольтаїчних елементів, ми могли б отримувати більше сонячної енергії — і особливо важливо зробити це з урахуванням умов Титану.
Гідроенергетика зажадала б кращого картування рясних озерних районів Титану, включаючи їх топографію і швидкість їх течій. Навіть енергія вітру зажадає деяких досліджень в області вітряних турбін. Але всі ці напрямки, на думку Хендрікс, багатообіцяючі.
«Я припускаю, що, як і на Землі, на Титані буде корисною комбінація джерел енергії, — каже вона. — Зокрема, сонячної енергії (із застосуванням великих масивів елементів) і вітряної (з використанням повітряних турбін)».
При належному підході цієї енергії буде більш ніж достатньо для невеликого форпосту. Замість того щоб просто відправляти людей в місію в один кінець для пошуку життя, наприклад, Хендрікс бачить майбутнє, в якому енергія виробляється для забезпечення всіх потреб колоністів. Сонячні панелі, що покривають, наприклад, 10% поверхні Титану, могли б виробляти енергію, необхідну для задоволення потреб 300 мільйонів чоловік. Зрозуміло, поки що це лише попередня оцінка.
І все ж, оскільки NASA має намір поставити людей на Марс до 2030-х років, космічне агентство залишається зосередженим на освоєнні Марса. Хоча зауважує, що «грошей немає».