Нове дослідження показує, що вплив ожиріння на здоров’я мозку може залежати не лише від загальної кількості жиру в організмі, а й від того, де саме цей жир накопичується. Робота, опублікована в журналі Radiology — флагманському виданні Радіологічного товариства Північної Америки (RSNA) — підкреслює ключову роль розподілу жирової тканини у формуванні неврологічних ризиків.
Дослідники з лікарні Медичного університету Сюйчжоу (Китай) використали магнітно-резонансну томографію (МРТ) для виявлення двох раніше неописаних моделей жирових відкладень. Саме ці моделі виявили найсильніший зв’язок зі змінами структури мозку та когнітивних функцій. Перша з них — «переважна панкреатична» — характеризується надзвичайно високим накопиченням жиру в підшлунковій залозі. Друга, відома як «skinny fat» («худий жир»), описує людей із значною кількістю жиру за відсутності вираженого загального ожиріння.
Попередні дослідження вже пов’язували ожиріння з погіршенням когнітивних функцій, особливо за наявності вісцерального жиру. Проте, за словами співавтора роботи доктора Кая Лю, доцента кафедри радіології, нове дослідження виходить за межі традиційних показників на кшталт індексу маси тіла (ІМТ). «Ми використали здатність МРТ кількісно визначати жир у внутрішніх органах і побудували класифікацію, що ґрунтується на даних, а не на суб’єктивних оцінках», — зазначає він.
Аналіз охопив 25 997 учасників з UK Biobank — однієї з найбільших у світі біомедичних баз даних, яка поєднує МРТ-сканування з клінічними показниками, біомаркерами та даними про спосіб життя. Це дозволило напряму зіставити профілі розподілу жиру зі станом сірої речовини мозку, темпами старіння мозку, когнітивним зниженням і ризиком неврологічних захворювань.
Серед усіх профілів саме «переважна панкреатична» та «skinny fat» моделі продемонстрували найтісніший зв’язок із негативними мозковими змінами — як у чоловіків, так і у жінок. У першій групі протонна щільність жирової фракції в підшлунковій залозі — точний МРТ-маркер вмісту жиру — становила близько 30 %, що в кілька разів перевищує показники інших груп. «Це може бути у два–три рази більше, ніж за інших моделей, і до шести разів більше, ніж у струнких людей», — пояснює доктор Лю.
Цікаво, що при цьому жирове навантаження в печінці у таких людей не було надмірним. За словами дослідника, поєднання високого жиру в підшлунковій залозі та відносно низького вмісту жиру в печінці формує клінічно недооцінений фенотип. «У радіологічній практиці ми часто зосереджуємося на жировій дистрофії печінки, але з точки зору мозку саме панкреатичний жир може бути небезпечнішим», — зазначає він.
Профіль «skinny fat» виявив іншу закономірність: високий рівень жиру в більшості ділянок тіла, за винятком печінки та підшлункової залози, з концентрацією в черевній порожнині. При цьому середній ІМТ у цієї групи був лише четвертим за величиною серед усіх категорій. «Цей тип більше пов’язаний зі співвідношенням жиру до м’язової маси, особливо у чоловіків», — пояснює доктор Лю.
Дослідження було зосереджене саме на когнітивних і неврологічних наслідках, але автори наголошують, що подібні моделі можуть мати значення і для серцево-судинних та метаболічних захворювань. Краще розуміння розподілу жиру може допомогти лікарям переходити до персоналізованих стратегій профілактики.
Як підсумовує доктор Лю: «Здоров’я мозку — це не лише питання того, скільки жиру ми маємо, а й питання того, куди саме цей жир відкладається».