У дослідженні американських вчених ідеться про те, що карликова планета Церера могла мати умови, придатні для життя, близько півмільярда років тому.
Попри холодний вигляд і безжиттєву поверхню, Церера, за словами Сема Курвіля з Університету штату Арізона, колись мала «теплі надра, які могли підтримувати життя». На ранніх етапах свого існування, тобто від 500 мільйонів до 2 мільярдів років тому, планета могла мати внутрішню геотермальну активність, що сприяла вивільненню рідин із глибин. Ці флюїди, збагачені хімічними сполуками, змішувались із океанами Церери та створювали умови для мікроорганізмів, подібних до земних, що існують у гідротермальних джерелах.
Команда дослідників змоделювала геологічну еволюцію Церери, щоб з’ясувати, чи могла там сформуватись хімічна “їжа” — джерело енергії для мікробів, що не потребують сонячного світла. «Ці мікроби могли виживати за рахунок реакцій між рідинами і мінералами, подібно до тих, що живуть у глибинах океанів Землі», — зазначається в роботі. Органічні молекули та водяний лід, виявлені раніше на Церері, підсилюють гіпотезу про можливість такого життя.
На думку Аманди Хендрікс з Інституту планетарних наук, дослідження таких об’єктів, як Церера, — «ключ до пошуку слідів життя у Сонячній системі». Цікаво й те, що подібні умови можуть виникати і на інших крижаних тілах, зокрема астероїдах або супутниках. «Якщо Церера була придатною для життя, можливо, існують десятки інших об’єктів, які також мали такі умови», — додає Джо О’Рурк, співавтор дослідження.
Однак науковцям ще бракує прямих даних із поверхні планети, особливо хімічного аналізу мінералів, який міг би підтвердити наявність підземної активності в минулому. «Придатність до життя може бути природним наслідком поєднання правильних інгредієнтів, які, схоже, є звичними для нашої Сонячної системи», — підсумовує Курвіль.