Генетики аналізують останки жертв середньовічної пандемії чуми, щоб оцінити ефективність захисних заходів. Про дослідження повідомляє прес-служба Університету Південної Флориди.
Дослідники з Університету Південної Флориди отримали доступ до останків людей, які померли від Чорної смерті — другої пандемії чуми, що забрала в XIV столітті за різними оцінками життя від 30 до 60% населення Європи. Аналіз дозволить відстежити, наскільки ефективні карантин і ізоляція.
Дослідники отримують ДНК чуми з зубів 900 скелетів, знайдених на острові Лазаретто-Векьо («старий лазарет») у Венеції. У 1423 році на цьому острові влади міста організували перший в світі стаціонар для ізоляції інфікованих. Дослідники хочуть вивчити, як змінювався геном патогену під дією захисних заходів.
Дослідники планують скласти першу генетичну базу даних, що описує еволюцію патогенів протягом трьох століть. «Цей унікальний карантинний острів може містити руйнівні збудники чуми, недавно завезені збудники сифілісу і збудники сибірської виразки, які передаються від тварин», — пояснює Рейс Цзян, генетик і співавтор дослідження. Генетичні сліди з останків пацієнтів містять історію розвитку патогенів, що заражали жителів середньовічної Європи, вважають дослідники.
Вивчення древніх пандемій корисно для запобігання майбутніх, оскільки воно дозволяє виявляти моделі епідемій, відстежувати еволюцію патогенів, розуміти культурний і соціальний контекст, додають вчені. Вони вважають, що історія поширення хвороб в минулому дозволить уникнути помилок, передбачити проблеми і розробити найбільш ефективні заходи протидії пандемій.