Головна / Земля / На дні Мексиканської затоки виявлено стародавнє індіанське кладовище

На дні Мексиканської затоки виявлено стародавнє індіанське кладовище

Біля узбережжя Флориди дайвери виявили стародавнє місце поховання палеоіндіанців, які жили близько семи тисяч років тому.

У 2016 році дайвери, які потоплялися біля узбережжя Флориди, виявили на дні, на глибині майже 300 метрів, людські останки. Експерти встановили, що знахідка являє собою фрагмент щелепи людини з одним-єдиним зубом, сильно сточеним – ймовірно, від частого вживання грубої і жорсткої їжі. Зношеність зуба вказала на старовину знахідки.

Тоді на дно опустилися археологи. Вони підняли ще багато предметів, кісток людей і тварин з території площею близько 3000 кв. м, яка колись служила корінному населенню Флориди місцем поховання і шанування померлих. Про перші результати багаторічної роботи з вивчення підводного пам’ятника розповідається на сайті канцелярії губернатора штату Флорида.

Сім тисяч років тому півострів Флорида був ширше, ніж зараз; коли закінчилося останнє заледеніння, рівень води піднявся, і океан приховав територію, що була узбережжям. Саме через це нам сьогодні так мало відомо про життя і маршрути перших жителів Америки: місця їх стоянок приховані під хвилями.

«Індіанський цвинтар», або могильник Манасота, знайдений під водою, має аналоги і на суші. Люди, хоронили своїх померлих в цьому місці, вкопували поряд з місцем поховання різьблені дерев’яні стовпчики – вони збереглися, незважаючи на те, що тисячі років пролежали в солоній воді. Крім того, збереглися кістки – фрагменти черепів, зламана плечова та інші, дрібніші. Дійшли до нас навіть невеликі фрагменти тканини.

Всього археологи знайшли шість поховань; можливо, подальші розкопки принесуть ще. Автори дослідження вважають, що люди, поховані тут, були мисливцями-збирачами, харчувалися переважно рибою і молюсками, можливо, морськими птахами, і збирали фрукти, ягоди та інші їстівні рослини, а також гриби.

На іншій стороні півострова знаходиться ще з 80-х років відомий археологам паркінг Уїндоуер, датований приблизно тим же періодом, що і Манасотський могильник. Поряд з ним, в болотистій місцевості, вчені знайшли рештки 168 осіб, похованих поруч з дерев’яними предметами у прісноводній могилі близько восьми тисяч років тому. Судячи за збереженими фрагментами тканини, тіла похованих були загорнуті в полотно. Зараз вчені вважають, що ті, хто ховав людей в Уїндоуерському болоті і в місцевості, яка потім стала дном океану на іншій стороні півострова, могли належати до одного народу. Можливо, їх поховальний обряд вимагав занурення в прісну воду. Болото або озеро Манасота затопило, і воно опинилося під водою, Уїндоуер ж виявився занадто далеко в глибині материка.