Італійські молекулярні антропологи на основі аналізу генетичних і археологічних знахідок розробили нову теорію колонізації Євразії видом Homo Sapiens. Запропонована модель описує три хвилі розселення по материку, які виходять з єдиного історичного центру.
Дослідження стародавніх останків Homo Sapiens, в Бачо Кіро в Болгарії, показало, що мешканець печери, який помер близько 45 тис.років тому, виявився генетично ближчим до сучасних жителів Східної Азії, ніж до європейців. У новій роботі молекулярні антропологи з Болонського і Падуанського університетів пов’язали цю знахідку з однією з хвиль невдалого заселення Європи видом Homo Sapiens. Робота вчених в журналі Genome Biology and Evolution.
Вчені вважають, що колонізація нашим видом Євразії відбувалася в результаті декількох хвиль активної експансії, які закінчувалися частковим вимиранням. Поширення всіх хвиль, як вважають вчені, здійснювалося з єдиного центру, прабатьківщини всіх євразійців, який сформувався після того, як Homo Sapiens вперше покинув Африку близько 60-70 тис.років тому. За словами антропологів, точне місцезнаходження цього центру поки не відомо, але, вони вважають, що його потрібно шукати на Близькому Сході і Аравійському півострові.
Перша експансія пройшла понад 45 тис.років тому і закінчилася невдачею. Останки єдиного представника (точніше, єдиної представниці) цієї міграційної хвилі були в містечку Злати Кун в Чехії. Генетичний аналіз черепа жінки не виявив зв’язків ні з сучасними європейцями, ні з сучасними азіатами. Дослідники відзначають, що поки не ясно, наскільки широко поширилися по Євразії представники цієї хвилі.
“Потім, близько 45 тис.років тому, з центру поширення пішла нова хвиля експансії, яка захопила велику територію від Європи до Східної Азії та Океанії. Ця хвиля пов’язана з виробництвом і використанням кам’яних знарядь, що відносяться до початкового верхнього палеоліту”, – говорить Леонардо Валліні, молекулярний антрополог з Падуанського університету та керівник дослідження.
- У плитах Стоунхеджа знайшли частинки гірських порід, яким майже 2 мільярди років
- Тропічні ліси виявилися стійкі до глобального потепління
Як відзначають дослідники, доля другої хвилі експансії виявилася різною: поселенці, що заселили Азію, в більшості своїй вижили і стали предками сучасних мешканців цієї частини світу. Водночас від європейської частини цієї міграційної хвилі не залишилося майже нічого крім окремих знахідок, наприклад, останків з Бачо Кіро в Болгарії, з Пештера-ку-Оасе в Румунії і деяких інших. Вчені відзначають, що приблизно в цей же час вимерли і останні неандертальці.
“Нарешті, остання експансія сталася близько 38 тис.років тому. Ці переселенці повторно колонізували Європу з того ж центру населення, місцезнаходження якого ще належить уточнити», — говорить Лука Пагані, співавтор дослідження з Падуанського університету.
Антропологи вважають, що в Європі були тільки рідкісні, випадкові взаємодії між новими поселенцями і нащадками колонізаторів другої хвилі, що вижили. Велике і масове змішання між представниками двох хвиль відбувалося тільки в Сибіру і призвело до створення особливого генотипу, відомого як Ancient North Eurasian. Ці переселенці надалі стали предками корінних народів Америки.
Третю хвилю колонізації вчені пов’язують з культурними знахідками верхнього (пізнього) палеоліту. Дослідники відзначають, що вони істотно відрізняються від знахідок початкового верхнього палеоліту другої хвилі.
“Примітно, що з культурної точки зору нові кам’яні знаряддя верхнього палеоліту часто зображувалися як незалежна розробка, а не як розвиток раніше існуючих в Європі технологій. Приємно бачити, що комплексний сценарій об’єднує генетичні та культурні дані”, – підсумовує Тельмо Піевані, співавтор дослідження з Падуанського університету
Вчені планують продовжити роботу, щоб встановити, де знаходився центр, єдина прабатьківщина євразійців. Крім того, вони хочуть зрозуміти, які причини викликали кожну з хвиль розселення.