Понад 70 мільйонів чоловік у всьому світі заїкаються, причому це захворювання в чотири рази частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. У своєму дослідженні вчені з’ясували, що однією з причин заїкання є соціальний фактор.
Ефект, при якому людина не заїкається тільки коли знаходиться на самоті і впевнена, що її ніхто не чує, називається «ефектом розмови наодинці». Про нього було відомо вже давно, але науково підтвердити все не виходило — в основному через те, що під час експерименту не вдавалося створити умови, в яких людина дійсно відчувала б себе на самоті.
Але американські вчені придумали, як обійти цю перешкоду. Вони попросили два десятки добровольців із заїканням виконати складне завдання з програмування на комп’ютері. І перед цим попередили, що люди, які в процесі розмовляють самі з собою, зазвичай справляються краще.
Потім команда спостерігала за 24 дорослими учасниками під час виконання завдання. Дослідники намагалися зрозуміти, чи є у випробовуваних дефекти мови під час розмови вголос із самим собою, коли вони думають, що їх ніхто не чує. Для чистоти експерименту вчені спостерігали і за звичайною розмовною мовою, читанням вголос і повторенням для інших людей роздумів, які вони промовляли на самоті під час вирішення завдання.
Результати показали, що люди з таким порушенням мови справді не заїкаються тільки тоді, коли впевнені, що їх не чують. З цього дослідники зробили висновок, що причиною заїкання є в першу чергу соціальний фактор — людям із заїканням важливо, як їх чують оточуючі. Якщо ж людина, яка говорить знаходиться на самоті, то і почути її ніхто не може, а значить, можна не турбуватися.
У процесі вивчення феномену заїкання в 2017 році було проведено одне дослідження. Воно показало, що заїкання пов’язане з обмеженим припливом крові до лобової частки мозку, пов’язаної з промовою. Відповідно, чим сильніше заїкання, тим більше обмежений кровотік в цій області. Недавнє дослідження доповнює уявлення вчених про заїкання.