Учені з медичного Центру Колумбійського університету в США і Університету Дарема у Великобританії розробили метод відновлення волосся, який дозволяє вирощувати нові волосяні фолікули, а не просто пересаджувати наявне волосся з однієї частини голови на іншу. Результати дослідження були опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).
Зараз лікарі призначають пацієнтам препарати, що уповільнюють процес облисіння (нові волосяні фолікули не утворюються), а також застосовується трансплантація коріння волосся з шиї і задньої частини голови на ділянку, з якої волосся випало, така процедура займає цілий день і залишає великий шрам. Нова методика дозволяє викликати ріст нових волосяних фолікулів або омолодити існуючі волосяні мішечки, маючи спочатку лише кілька клітин.
Нова технологія дозволить пересаджувати волосся жінкам, які страждають від випадіння волосся, і чоловікам на ранніх стадіях облисіння.
“Новий метод дозволяє викликати зростання безлічі нових волосяних фолікулів або омолодити існуючі волосяні мішечки, маючи спочатку лише кілька клітин», – коментує Анжела Крістіано (Angela Крістіано), провідний автор дослідження. “Причому пересадка можлива для осіб з обмеженим числом фолікулів, а також при рубцевій алопеції і випаданні волосся, що виникає через опіки “.
У ході роботи вчені взяли волосяні коріння у семи донорів і клонували отримані з них клітини в лабораторії, при цьому до клітин не додавали ніяких додаткових факторів росту. Щоб зберегти генетичну ідентичність, волосяні коріння групувалися в “3D – сфероїди “, а потім вживались в людську шкіру, ділянки якої були щеплені мишам.
У результаті через шість тижнів утворилися нові волосяні фолікули (у п’яти з семи випадків) і виросли крихітні волоски. Крім того, аналіз ДНК підтвердив, що нові волосяні фолікули були людськими і генетично відповідали своїм донора.
“Ми сподіваємося, що результати нашої роботи прискорять процес пересаджування волосся, а також допоможуть поліпшити якість пересадки шкіри, до якої вдаються у разі тяжких опіків», – коментує професор Колін Ягода (Колін Jahoda), провідний автор роботи.