Інфрачервоний космічний телескоп “Джеймс Вебб” отримав прямі зображення молодого суперюпітера Бети Живописця b. Дані спостережень свідчать на користь наявності в екзопланети щільної хмарної атмосфери і не знаходять у системі інших тіл, крім уже відомих двох планет. Препринт роботи доступний на arXiv.org.
Зірка А-типу Бета Живописця відома в екзопланетології тим, що була першим світилом, для якого було отримано зображення навколозоряного диска, і одним із перших, для яких було отримано пряме зображення екзопланети. Система містить у собі два вкладені один в один уламкові диски, один з яких нахилений відносно другого, та два екзогіганти масою в кілька мас Юпітера. Вік зірки становить лише 18,5 мільйона років, що в поєднанні з відстанню до Землі в 63 світлових роки робить систему однією з основних цілей для вивчення формування і ранньої еволюції газових гігантів у масштабах, подібних до Сонячної системи.
Група астрономів на чолі з Єнсом Каммерером (Jens Kammerer) з Європейської південної обсерваторії опублікувала результати прямих спостережень за внутрішньою екзопланетою Бета Живописця b в ближньому інфрачервоному діапазоні за допомогою камери NIRCam “Джеймса Вебба” в режимі коронографії з високим контрастом.
Бета Живописця b має ефективну температуру 1700 кельвін, радіус 1,4-1,5? радіусу Юпітера і масу 9 мас Юпітера. Дані спостережень NIRCam узгоджуються з попередніми висновками про ефективну температуру і радіус екзопланети, болометрична світність при цьому менша за попередні результати, обмежень на металічність і співвідношення вмісту C/O отримати не вдалося. Дані NIRCam також свідчать на користь невідповідності між масою екзопланети, отриманою на основі еволюційних моделей і пов’язаною зі світністю, і динамічною масою (11,9 маси Юпітера). Модель атмосфери, що підходить під дані спостережень, містить щільні пилові хмари.
Дослідники також виключили наявність додаткових супутників зірки з масою понад одну масу Юпітера за межами 40 астрономічних одиниць від зірки та тіл з масою понад 0,05 маси Юпітера за межами 80 астрономічних одиниць від зірки. Поблизу диска було ідентифіковано п’ять додаткових джерел, але всі вони виявилися фоновими зірками або галактиками.
Подивитися, як Бета Живописця b обертається навколо своєї зірки можна тут.