Земля

Ефект сріблястих хмар може бути пов’язаний з виверженням вулкана

Феномен утворення сріблястих хмар продовжує залишатися хвилюючою проблемою для багатьох вчених незважаючи на те, що з’явилася нова і досить правдоподібна версія їх походження. Дослідники заявили, що причиною їх виникнення може бути виверження вулкана Кракатау.

На подібну думку вчених навів той факт, що дане атмосферне явище не відзначалося до 1885 року, і лише згодом стало фіксуватися в різних частинах планети. З усіх потужних катастрофічних процесів, які суттєво вплинули на життєдіяльність Землі, в цей період спостерігалася активна вулканічна діяльність. А саме в Індонезії 27 серпня 1883 року сталося виверження Кракатау, коли в атмосферу викинулося близько 35 млн тонн вулканічного пилу і величезна маса водяної пари. Висловлювалися й інші гіпотези: метеорна, техногенна, гіпотеза про «сонячні дощі». Для 100% переконливості якоїсь однієї версії не вистачає доказової бази.

Сріблясті хмари — найвищі хмарні утворення в земній атмосфері, що виникають на висотах 70 – 95 км. Це світлі напівпрозорі хмари, які іноді видно на тлі темного неба літньої ночі в середніх і високих широтах. У Північній півкулі їх спостерігають зазвичай з середини червня до середини липня на географічних широтах від 45° до 70°. У Південній півкулі – в кінці грудня і в січні на широтах від 40° до 65°. Для їх утворення необхідне поєднання трьох факторів: достатня кількість водяної пари, дуже низька температура, наявність дрібних пилових частинок, на яких конденсуються пари води, перетворюючись в кристалики льоду.

Эффект серебристых облаков может быть связан с извержением вулкана

При формуванні сріблястих хмар центрами конденсації вологи, ймовірно, служать частинки метеоритного пилу. Сонячне світло, розсіяне крихітними кристалами льоду, дає хмарам характерний блакитно-синій колір. Завдяки висотному положенню сріблясті хмари світяться тільки в нічний час, розсіюючи сонячне світло, що потрапляє на них з-під горизонту. Вдень навіть на тлі чистого блакитного неба цих хмар не видно – занадто вони тонкі, «ефірні». Лише глибокі сутінки і нічна темрява роблять їх помітними для наземного спостерігача. Правда, за допомогою апаратури, піднятої на великі висоти, сріблясті хмари можна реєструвати і в денний час. Срібляста хмарність разюче прозора: крізь неї прекрасно видні зірки.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button