У зв’язку з тим, що екологічна ситуація в світі погіршується з кожним роком, людям необхідно задуматися про наслідки. Поінформованість про екологічні проблеми зростає, а разом з цим повинні вживатися заходи щодо зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Зміна клімату і накопичення CO2, виснаження озонового шару, глобальне забруднення повітря, океанів і прибережних зон, кислотні дощі, зменшення запасів прісної води та площ тропічних і інших лісів, скорочення біологічного різноманіття, посухи та повені – все це вплив зростаючої урбанізації та ін. В даний час світова спільнота вважає це основною причиною для занепокоєння.
Цікаво. На державному рівні в кожній країні вживається ряд заходів. В Україні розроблено екологічне законодавство, яке спрямоване на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Основні положення
Розробка і – це основні заходи, що дозволяють дотримуватися вимог чинного законодавства. Якщо на підприємстві немає компетентного фахівця, відповідального за дозвільні документи, необхідно звернутися в організацію, яка надає комплексне обслуговування в питаннях екологічного законодавства. Така співпраця дозволяє мінімізувати можливі ризики, пов’язані з негативним впливом на навколишнє середовище, уникнути штрафних санкцій.
Важливо! Це дії в рамках однієї організації, але для захисту планети необхідно вживати заходів, які мають глобальний характер. Попри велику кількість інформації, розробка програм, націлених на світове врегулювання ситуації, рухається вкрай повільно. Причин такої тенденції кілька.
Шляхи запобігання екологічній катастрофі
Попри високий рівень поінформованості та велику кількість даних, що представлені ??в інтернеті та ЗМІ, реалізація програм щодо зменшення техногенного впливу рухається дуже повільно. Розглянемо основні причини, які гальмують цей процес:
- Обізнаність і доступність. Дуже часто дослідники в конкретній області не знають про існування відповідної інформації, отриманої в інших наукових областях або з використанням невідомих методів збору. Прикладом може служити недоступність даних, отриманих за допомогою дистанційного зондування. Часто дослідники знають про наявність потенційно корисної інформації, але не можуть отримати до неї доступ. Очевидно, що існує гостра потреба в розширенні інформаційної доступності ресурсів.
- Стандартизація методів і процедур збору. Оскільки більшість програм і заходів, які вивчають навколишнє середовище, розробляється незалежно одна від одної і з різними цілями, результати зазвичай представляються в несумісних форматах. Існує гостра потреба в посиленні стандартизації методів і процедур збору та обробки даних. Це не тільки розробка єдиної термінології, а й процедур відбору проб, систем класифікації, методів контролю та забезпечення якості допустимих норм. Весь накопичений інформаційний потенціал можна реалізувати тоді, коли дані будуть представлені в адаптивній формі.
- Створення геоекологічних систем і класифікацій. На сьогодні не вистачає знань про складні взаємодії в екосистемах – як малих, так і великих. Це підкреслює необхідність розробки імітаційних моделей, які будуть побудовані за інформації, що надана з різних джерел (у такому ракурсі молекулярна біологія не менш важлива, ніж дистанційне зондування). Це дозволить зв’язати різні екосистеми, побудувати моделі, що зв’язують одну ланку з іншого. Такі програми повинні поєднувати результати фундаментальних досліджень структури розмежованих репрезентативних екосистем, а також дані довгострокового моніторингу екологічних процесів.
- Розробка єдиної системи обробки даних. Для об’єднання даних з різних джерел необхідно використовувати інформаційні системи. Вони можуть функціонувати ефективно і достовірно, тільки якщо всі доступні дані мають однакову якість і представлені в одному і тому ж форматі.
Робимо підсумок: попри величезну кількість інформації про навколишнє середовище, яка була зібрана, наші фактичні знання про екологічні процеси все ще досить обмежені і це затримує розв’язання основних проблем. Над цим повинні замислитися організації міжнародного рівня.