Як показали вчені, вона була схожа на ту, що існує сьогодні на Венері.
Дослідження опубліковано в журналі Science Advances. Відомо, що відразу після свого формування, близько 4,5 мільярда років тому, Земля нагадувала пекло: поверхня планети була повністю покрита магмою і незліченними вулканами, що вивергають лаву і газ. А ось з атмосферою молодої Землі далеко не все так однозначно – серед іншого зрозуміло лише те, що вона обмінювалася газами з магмою.
Міжнародна група вчених вирішила пролити світло на це питання і створила в лабораторії штучну магму. Для цього дослідники змішали порошок, склад якого був ідентичний складу розплавленої мантії, а потім нагріли його до температури близько двох тисяч градусів. Вчені підкреслюють, що це виявилося непросто і зажадало нових технічних досягнень – спеціальній печі, нагрів якої виробляли за допомогою лазера. Така установка повинна була забезпечити й аналіз взаємодії газів з магмою, які вчені «запускали» навколо останньої.
Гази мали різний склад, і при взаємодії з кожним з них трохи змінювався склад і самої магми. Відмінності шукали в тому, як окислюється в ній залізо. Потім отримані результати порівняли зі справжніми породами, які сьогодні складають земну мантію, – перидотитами. Річ у тім, що окислення в них дотепер залишається під впливом тієї первозданної атмосфери, яка була у молодої Землі.
Порівнявши свої результати зі справжніми породами, вчені змогли визначити, що після охолодження магми наша планета мала трохи окислену атмосферу, в якій головним компонентом був вуглекислий газ. У ній також були присутні азот і невелика домішка води. Майже в 100 разів більшим, ніж сьогодні, був і тиск на поверхні, а атмосфера була гарячішою.
Таким чином, прийшли до висновку дослідники, атмосфера молодої Землі виявилася схожа з тією, що існує сьогодні на Венері. Тобто на обох планетах були схожі умови, але остання згодом втратила воду через близьке знаходження до Сонця. Земля ж накопичувала її у вигляді океанів, які поглинали вуглекислий газ, знижуючи його рівень в атмосфері.
Крім іншого, дослідження показало, що в молодої атмосфері не було в достатній кількості певних газів (наприклад, аміаку і метану). Отже, знаменитий експеримент Міллера – Юри, який демонструє зародження життя при взаємодії електрики блискавок з цими газами, було б важко реалізувати.
Натхнення: naked-science.ru