Біологи виявили, що великі скупчення пластику дозволяють прибережним тваринам освоювати відкрите море, яке раніше було для них недоступне, і поширюватися по всіх куточках океану.
Фото Від tatianasidiukova
Північно-Тихоокеанська течія утворює великий вир, куди приноситься сміття з узбережжя всієї Північної Америки, Японії та Південно-Східної Азії. Вона формує Велику тихоокеанську сміттєву пляму, площа якої оцінюється більш ніж у півтора мільйона квадратних кілометрів — у кілька разів більша за територію Франції, — де накопичилося близько 80 тисяч тонн пластику. Не варто думати, ніби сміттєва пляма виглядає чимось на зразок архіпелагу з пакетів, рибальських мереж тощо. Пластик швидко розпадається на мікроскопічні фрагменти, які практично невидимі з боку і при цьому токсичні для морських організмів.
Втім, і ця рукотворна пустеля потроху заселяється життям. Такого висновку дійшли екологи зі Смітсонівського центру екологічних досліджень (SERC), стаття яких опублікована в журналі Nature Communications. Автори називають цю зону життя неопелагічної — тобто існуючої в товщі води, яка була сильно модифікована людиною. Вперше вони звернули на неї увагу близько десяти років тому, коли потужне цунамі викинуло на японський берег безліч пластикового сміття, на якому було виявлено кілька сотень різних організмів.
- Вчені з’ясували, як класика і AC / DC впливають на кішок
- Плавучі ферми врятують людство від голоду
- Нідерланди закриють третє за запасами родовище газу у світі
У 2020 році екоактивісти з Ocean Voyages Institute зібрали понад 100 тонн сміття з Великої тихоокеанської плями та передали безліч зразків ученим із SERC. Справді, біологи виявили, що деякі організми, включаючи ракоподібних морських жолудів, тріскаючих гідроїдів та актиній не просто виживають серед пластику, а й процвітають. За словами вчених, це справжній«зсув парадигми» у морській біології. “Досі відкритий океан залишався недоступним для прибережних організмів”, – пояснює провідний науковий співробітник SERC Грег Руїс (Greg Ruiz).
Пластик сміттєвої плями створив у відкритому океані нову екологічну нішу, придатну для прибережних організмів, які потребують плаваючих об’єктів для прикріплення та їжі. Поки не відомо, як вони туди потрапили: можливо, ці тварини були принесені разом зі сміттям, а можливо, якимось чином він привабив їх з інших куточків Тихого океану. Також неясно, як їхня поява вплине на звичайних жителів відкритого моря, які не звикли до такого сусідства. Крім того, великі простори океану перестають бути бар’єром для розселення різних прибережних організмів, посилюючи проблему поширення інвазивних видів. Всі ці питання потребують серйозного вивчення, адже проблема накопичення сміття в океані лише посилюється, і, за оцінками вчених, до 2050 року у Світовому океані плаватиме понад 25 мільярдів тонн пластику.
Натхнення: naked-science.ru