Психологи дали чітке визначення поняттю закохатися в когось. Дані дослідження очолювала антрополог з Університету Рутґерса, доктор Хелен Фішер. Було доведено, що «любов» це особливий та унікальний стан головного мозку.
Як повідомляють дослідники, коли людина закохана, у неї з’являються думки про те, що її обранець або обраниця є унікальними. Виникає впевненість, що людина не може відчувати симпатію чи потяг до когось ще яка поєднується з вірою в цю думку. Вчені і фахівці прийшли до висновку, що така реакція викликана підвищеним рівнем одного з гормонів людського організму – дофаміну.
Під час закоханості людина концентрує свою увагу тільки на позитивних якостях об’єкта закоханості, і паралельно з цим гранично обережні зі своїми негативними. Також в цей час вони уважні до елементарних моментів і речей, які можуть нагадувати їм об’єкт закоханості, постійно мріють про моменти зустрічей і маленьких подарунків. Така посилена увага теж результат виділення різних гормонів, таких як дофамін і норадреналін (виробляється при появі нових стимулюючих факторів, сприяє збільшенню обсягу пам’яті).
Вчені давно з’ясували, що закоханість супроводжується емоційною і фізіологічної нестабільністю. Закохані переживають велику кількість різноманітних емоцій при найменших змінах у відносинах. Це може бути і ейфорія, безсоння, і схвильованість, а також почуття паніки, тривоги, тремтіння, почастішання дихання. Такі зміни настрою подібні поведінці людей, що вживають наркотики. Також у дослідженні, звернули увагу на те, що при демонстрації закоханій людині відео або фотографій з близькою людиною, у неї в головному мозку активізуються ті ж ділянки, що і у наркоманів під час прийому дози. Більшість учених говорить, що любов – це один з видів наркоманії.