Гумор

Експеримент із макаками «передбачив» результати виборів у США

Дослідження свідчить, що виборці підсвідомо реагують на домінантні риси обличчя кандидатів через механізми, спільні з приматами.

Новий експеримент показав, що вибір політичних кандидатів може частково визначатися несвідомими еволюційними механізмами, подібними до тих, що спостерігаються в нелюдських приматів, таких як макаки.

Серед іншого макакам показували фотографії Камали Гарріс і Дональда Трампа – кандидатів на виборах президента США 2024 року / © Creative Commons, adapted by Yaoguang Jian

Дослідження, проведене нейробіологом Цзянем Яогуаном і його колегами, мало на меті з’ясувати, чи здатні макаки «передбачити» результати виборів, ґрунтуючись виключно на фізичних ознаках кандидатів.

Під час експерименту макакам показували фотографії кандидатів на посади губернаторів, сенаторів та президентів США різних років, включаючи Дональда Трампа та Камалу Гарріс – кандидатів на виборах 2024 року. Результати показали, що примати частіше фіксували свій погляд на кандидатах, які програвали вибори, а також віддавали перевагу чоловікам із маскулінними рисами обличчя, такими як велика нижня щелепа. Ці ознаки домінування корелювали з успіхом кандидатів на виборах.

Як макаки оцінюють кандидатів?

У ході експерименту макакам показували чорно-білі фотографії кандидатів і відстежували рухи їхніх очей за допомогою системи Eyelink 1000 Plus. Дослідники припустили, що макаки реагуватимуть на фізичні риси обличчя так само, як і люди, орієнтуючись на ознаки сили й домінування. Зокрема, велика нижня щелепа та маскулінні риси обличчя асоціювалися в приматів із домінуючим статусом, що й підтвердила поведінка макак у попередніх дослідженнях.

Примати, які брали участь в експерименті, частіше затримували погляд на кандидатах, які програвали вибори. Це підтверджувало, що в певних випадках увага до менш домінантних рис може впливати на сприйняття виборців. Проте, коли мова йшла про чоловіків із виразними рисами сили, такими як велика щелепа, макаки частіше обирали саме тих кандидатів, які зрештою перемагали на виборах. Зокрема, точність «передбачень» для чоловіків-кандидатів склала 54,6%, що перевищує випадкову ймовірність.

Спільність еволюційних механізмів між людьми і приматами

Дослідники зробили висновок, що еволюційні механізми, які керують оцінкою сили та домінування в приматів, частково збереглися й у людей. Так, люди, як і макаки, несвідомо надають перевагу кандидатам із маскулінними ознаками обличчя, що можуть асоціюватися з фізичною силою та лідерськими якостями. Зокрема, дослідження показало, що на виборах чоловіки з більш видатною нижньою щелепою мали приблизно на 2% більше шансів на перемогу, ніж їхні конкуренти з менш виразними рисами.

Цікаво, що подібні закономірності виявилися й у жінок-кандидатів. Жінки з більш маскулінними рисами обличчя, такими як видатна нижня щелепа, також мали більше шансів на перемогу в політичних перегонах. Це свідчить про те, що риси, пов’язані з домінуванням, важливі не лише для чоловіків-кандидатів, але й можуть впливати на сприйняття жінок у політиці.

Порівняння напрямку погляду макак, коли їм показували фото жінки (зелені крапки) і чоловіка (фіолетова) / © Yaoguang Jian et al., 2024

Макаки як «провісники» виборів

У випадку президентських виборів, здібності макак виявилися менш точними. Наприклад, на виборах 2020 року примати не змогли достовірно передбачити перемогу Джо Байдена, затримуючи погляд як на ньому, так і на його суперникові Дональді Трампі з приблизно однаковою частотою. Однак на виборах 2016 року, коли Трамп змагався з Гілларі Клінтон, макаки частіше віддавали перевагу саме Трампу. У поточній виборчій кампанії 2024 року примати обрали Камалу Гарріс, яка змагатиметься з Трампом, що може вказувати на те, що вік і менш виразні маскулінні риси обличчя Трампа можуть знизити його привабливість в очах виборців.

Висновки: еволюція та несвідомі механізми вибору

Дослідження підтвердило, що вибір виборців може бути частково зумовлений несвідомими механізмами, спільними з приматами. Риси обличчя, що асоціюються з домінуванням, як-от видатна нижня щелепа, можуть впливати на політичний вибір як людей, так і тварин. Ці еволюційні механізми допомагають пояснити, чому виборці часом обирають кандидатів на основі зовнішності, а не їхніх політичних платформ або компетентності.

Це дослідження вказує на глибокі корені наших політичних уподобань і допомагає краще зрозуміти, як еволюційні механізми впливають на сучасну поведінку. Хоча експеримент з макаками має свої обмеження, він пропонує новий погляд на те, як інтуїтивні й несвідомі фактори можуть впливати на результати виборів.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button