Наприкінці 2017-го Кабінет міністрів затвердив статут та порядок використання коштів новоствореного Фонду енергоефективності. Цей фонд повинен був здійснювати підтримку ініціатив для покращення енергозбереження у житловому секторі. Коли для вирішення якоїсь проблеми створюється ціла структура з солідним бюджетом, закономірно очікувати швидких видимих результатів. Але на практиці за понад 4 роки роботи ситуація з термомодернізацією житлового сектору фактично не просунулася.
Чому ідея з Фондом енергоефективності не виправдала себе – з’ясовувала ЕкоПолітика.
Термомодернізація – одне з ключових питань для більшості мешканців українських багатоповерхівок. За офіційними даними, в Україні понад 180 тис. багатоквартирних будинків. І за словами голови правління ГО “Українська асоціація Енергосервісних компаній” Олексія Корчміта, 70-80% з них потребують термомодернізації. Водночас, вартість таких робіт для багатьох домогосподарств – непідйомна.
З 2014-го громадяни могли утеплити багатоквартирні та приватні будинки завдяки програмі “теплі кредити”. Але два роки тому цю програму зупинили для багатоквартирних будинків, а з цього року вона узагалі не працює. Нині головна структура, яка повинна працювати над термомодернізацією – це Фонд енергоефективності. Як же він це робить?
Фонд енергоефективності реалізує проєкт “Енергодім”. Об’єднання співвласників, що беруть участь у проєкті, можуть отримати до 70% відшкодування від держави за роботу, матеріали та обладнання для утеплення будинку та модернізації внутрішніх систем. На перший погляд ця ідея вдала та могла б справді посприяти масовій модернізації житлового фонду в Україні. Але на практиці “Енергодім” поки допоміг одиницям.
За даними, які розміщені на сайті програми, за весь час існування у ній взяв участь 881 проєкт. Водночас, за інформацією Корчміта, від поданої заявки до завершеного проєкту у Фонді минає 1,5-2 роки, тому на сьогодні він зміг допомогти модернізувати лише близько 100 будівель. У порівнянні з понад 100 тис. будинків, які потенційно потребують модернізації, це мізерна цифра.
Та не зважаючи на результат роботи, від початку заснування на Фонд енергоефективності йшли не малі кошти. До прикладу, одразу після створення він отримав з держбюджету 1,6 млрд грн на 2018 рік. А на 2022-й Фонду виділили вже 2,6 млрд грн.
Тут варто розуміти, що далеко не усі гроші, які надає бюджет, ідуть на термомодернізацію. Фонд – це не мала бюрократична структура, яка потребує коштів, зокрема, на забезпечення власної роботи. Яка ж частина виділених сум “проїдається” Фондом? Тут цифри дуже невтішні. Як розповідає Корчміт, при класичній формі роботи європейських фондів на адміністрування процесу йде від 1 до 5% загального бюджету. Український же Фонд енергоефективності, при його незначних масштабах, витрачає на утримання майже третину від грошей, які йому спрямовують. Чи ефективно для держави фінансувати установу з такими показниками? Очевидно, що ні.
Відповідно до програми European Green Deal, країни Європи мають збільшити кількість будинків, які будуть щорічно термомодернізовуватися, до 4% від загальної потреби. Якщо ми будемо наслідувати цю практику і нам потрібно буде модернізувати навіть 100 тис. будинків зі 180 тис, то темпи мають бути – 4000 будинків на рік. Фонд же поки реалізував в 40(!) разів менше проєктів за 4 роки.
“Після об’єднання Німеччини вона поставила собі за мету термомодернізувати східну Німеччину, де було багато неенергоефективного житла радянської забудови. – розповідає Корчміт. – Це найбагатша країна Європи і вони досягли цілі лише за 20 років. Це нормальний довгостроковий стратегічний підхід. Якби ми модернізовували 4% будинків на рік, то досягли б мети за 25 років. Але ми маємо не 4%, а соті відсотка. За таких темпів ми ніколи не досягнемо результату”.
Чому ж результативність Фонду енергоефективності така низька? За словами експерта, тут є кілька важливих стратегічних прорахунків:
- Фонд сконцентрувався виключно на багатоквартирних будинках, які мають ОСББ. Їх лише 30 тис. (тобто, приблизно 20% від загальної кількості). При цьому, лише кожне 5-те ОСББ реально активне. Тобто, долучитися до програми потенційно можуть лише 4% багатоповерхівок в Україні.
- Фонд не працює з індивідуальними будинками, хоча половина населення України проживає саме у них.
- Фонд не пропонує жодного інструменту для підтримки бюджетних установ, хоч вони теж часто не є енергоефективними.
“Від початку Фонд штучно звузив свої інструменти фактично до 1% від усіх об’єктів, де можна було б впроваджувати енергоефективні заходи. За таких умов він приречений на низьку результативність”, – додав Корчміт.
Ще одна велика проблема, яка не дозволяє швидко реалізовувати проєкти – перевантаженість складними процедурами. Фонд передбачає кілька рівнів верифікації, дуже складну заявку, яку має подати ОСББ, подвійний енергоаудит та інші заходи. Через це навіть встановлення звичайного індивідуального теплового пункту розтягується на півтора роки. Хоча, на думку Корчміта, це можна зробити за 3 місяці.
“Щоб виправити ситуацію Фонд повинен негайно розблокувати процес перевантажених верифікацій, заявок, перевірок і складних процедур внутрішніх узгоджень. – говорить Корчміт. – Це реально зробити в межах процедур Фонду і це спростить процес проходження документів. Далі ж потрібно розробити нові інструменти, які долучать до енергоефективних продуктів інші сектори: будинки, де не створено ОСББ, бюджетні установи, теплоенерго, водоканали, індивідуальні будинки. Так Фонд зможе значно масштабуватися”.
Поки ж, на думку Корчміта, Фонд енергоефективності не зможе вийти на рівень реалізації навіть 200-300 проєктів за рік.
Робота Фонду енергоефективності поки не виправдала очікувань. Паралельно з ним з цього року має стартувати новий проєкт президента – “Велика термомодернізація”. У нього хочуть вкласти 100 млрд грн за три роки. Вже у 2022-му планують модернізувати 5000 будинків. “Велика термомодернізація” буде використовувати власний механізм роботи – кредитування через ПрАТ “Укрфінжитло”. Навіщо при цьому фінансувати ще й Фонд, рахунок проєктів якого йде на сотні, і який значну частину виділених коштів просто “проїдає”? Фонду енергоефективності потрібне негайне перезавантаження, інакше сенс його робота остаточно втратить.
Натхнення: ecopolitic.com.ua