Нова технологія, яка використовує біовідходи рослин маніоки та недорогий процес обробки, дозволяє практично повністю усунути тертя, що значно продовжує термін служби техніки та забезпечує неймовірну економію.
Рухомі деталі в механізмах завжди стикаються з проблемою тертя, на подолання якого витрачається близько п’ятої частини всієї енергії, що виробляється у світі. За даними дослідження, проведеного вченими з Африки та США, збиток від тертя в машинах становить близько 4% ВВП промислово розвинених країн. Це підштовхнуло групу ентузіастів на чолі з президентом Політехнічного інституту Нью-Йорка до пошуків рішення у вигляді технології “надзмащування”.
Надзмащування – це стан, за якого тертя між двома сухими рухомими матеріалами практично відсутнє. До цього часу подібний ефект спостерігався лише між наночастинками. Проте завдяки новій розробці, надзмащування стало можливим і в макромасштабі. Вчені використали рослини маніоки, з яких виділили вуглець, і нанесли його на металеві поверхні за допомогою простого процесу обробки біовідходів. В результаті утворився мікрошар товщиною в один атом, що нагадує графен.
Цей новий матеріал заповнює нерівності на зношених деталях, створюючи контактні точки та покриваючи метал. Під час випробувань було виявлено, що обробка з використанням графеноподібного шару призводить до практично повної відсутності тертя на щонайменше 150 000 циклів. Це відкриття має потенціал для значного зменшення витрат на обслуговування та продовження терміну служби техніки.