1000-річна ДНК показує, як курячий вірус еволюціонував і став більш смертоносним. Дослідження опубліковано у журналі Science.
Міжнародна група генетиків та біологів використовувала давню ДНК, щоб простежити тривалу еволюцію смертельно небезпечного для нещеплених курей вірусу хвороби Марека (MDV). Порівнюючи вірусні геноми, отримані як від сучасних, і від древніх птахів, вчені визначили генетичні зміни, відповідальні за підвищену вірулентність сучасних штамів.
Дослідники проаналізували ДНК, виділену з курячих кісток, які знайшли на території 140 археологічних пам’яток у Європі та Близькому Сході. Стародавні геноми показують, що вірус MDV був поширений у курей принаймні за 1000 років доти, як хворобу вперше описали 1907 року. Вчені реконструювали клітинну активність різних зразків та показали, що давні штами вірусу були набагато менш небезпечними.
Навіть на початку XX століття захворювання призводило лише до легких симптомів у літніх курчат. Зі зростанням споживання м’яса курки в 1950-х і 1960-х роках, MDV продовжував розвиватися і ставав все більш агресивним, особливо активно після розробки та початку використання вакцин. Зараз від інфекцій, викликаних вірусом MDV, гине понад 90% нещеплених птахів, а боротьба з ним коштує більш ніж $1 млрд на рік.
Дослідники відзначають, що аналіз історії MDV важливий для розуміння того, як віруси еволюціонують, стаючи більш вірулентними, отже, розробки нових ефективніших способів лікування інфекцій.