У деяких людей є гени, які роблять їх сильнішими від природи. Але крім цього, як з’ясували фінські вчені, їхня наявність також зменшує ризик розвитку поширених захворювань і сприяє довголіттю.
Звісно, якось змінити набір своїх генів неможливо – він визначається під час зачаття і залишається незмінним протягом усього життя. Однак спосіб життя може впливати на активність деяких із них: наприклад, регулярні фізичні вправи можуть посилювати експресію генів, пов’язаних зі зростанням м’язів і витривалістю.
Про користь спорту відомо чимало, проте лише одиниці знають, що він впливає на різні організми абсолютно по-різному залежно від їхніх генетичних особливостей. Схильні до сили та витривалості люди можуть набирати м’язову масу за лічені місяці, іншим же на це доведеться витратити кілька років – і то не факт, що в них вийде домогтися тих самих результатів. Крім того, нове дослідження показало, що особи з генетичною схильністю до збільшення м’язової сили мають дещо нижчий ризик поширених неінфекційних захворювань і передчасної смерті.
Як гени впливають на довголіття
Учені давно довели, що м’язова сила може змінювати показники здоров’я в позитивний бік, але жодних генетичних досліджень з використанням великої вибірки до деяких пір проведено не було. Фахівці з Університету Йювяскюля у Фінляндії вирішили це виправити і вивчили дані 342 443 осіб, що містяться в міжнародному проєкті фінських біобанків FinnGen Data Freeze. Звідти дослідники взяли відомості про показники їхнього здоров’я і геноми. Вік учасників був від 40 до 108 років, з них 53% – жінки.
У своїй роботі команда експертів використовувала нову розробку – так званий полігенний бал (PGS). Це єдиний показник, який підсумовує оцінювальні ефекти сотень тисяч генетичних варіантів. Вчені порівняли дані людей, чиї гени привертали їх до більшої або меншої сили захоплення рук (HGS), і вивчили, який вплив вони чинили на ризик 27 наслідків для здоров’я, включно з передчасною смертністю та деякими з найпоширеніших неінфекційних захворювань і станів у Фінляндії (як-от хвороби легенів, опорно-рухового апарату, серцево-судинні захворювання, рак, переломи, а також психічні та когнітивні розлади).
- Вчені з’ясували, що вбило Рафаеля
- Позаземні цивілізації ховаються під льодом на планетах-океанах
- Фахівці розкрили таємницю існування снігової людини
Як виявилося, високий полігенний показник сили захоплення рук був пов’язаний із нижчим ризиком смерті від усіх причин, а також меншою ймовірністю виникнення депресії. Той самий рівень полігенної оцінки корелював із низьким індексом маси тіла, але тільки в жінок.
Найбільш значущі результати було виявлено за поліартрозу (дегенеративного захворювання суглобів) і судинної деменції (недоумства, спричиненого обмеженим припливом крові до мозку, часто внаслідок інсультів). Порівняно з тими, хто мав низьку силу хвату рук, у людей з високим показником ризик поліартрозу був на 23% нижчим, а ризик судинної деменції – на 21%.
Однак автори роботи відзначили одну важливу річ: очевидно, рівень PGS HGS не впливає на те, наскільки добре і швидко відновлюється організм після серйозних несприятливих подій для здоров’я, таких як ішемічна хвороба серця, інсульт та перелом стегнової кістки. Їхній аналіз показав, що ймовірність смерті людей, які перенесли один із цих станів, незалежно від їхнього геному збільшувалася протягом року після події.