Американські дослідники проаналізували тисячі зразків мінералів гірських порід і прийшли до висновку про те, коли сформувалися земна суша і вододіли сучасного масштабу.
Робота опублікована в журналі Earth and Planetary Science Letters. Науці відомо, що деякі частини нинішніх материків утворилися в далекому минулому, а інші частини – молодші. Однак дані про швидкість, з якою формувалася суша, до цього часу залишалися не відомими. Вчені з Пенсільванського університету (США) вважають, що наблизилися до відповіді на це питання.
Для цього вони проаналізували близько 7700 різних зразків гірських порід і застосували унікальний статистичний аналіз віку кристалізації циркону – мінералу, що належать до острівних силікатів. Він відрізняється надійним датуванням і часто зустрічається в осадових породах.
Цей мінерал хімічно стійкий, тому його часто використовують для реконструкції геологічного минулого Землі і називають «капсулою часу». Так, в західній Австралії на початку 2000-х вчені виявили кристали циркону з датуванням понад чотири мільярди років, що робить ці зразки найдавнішим матеріалом на планеті.
В результаті сотень тисяч аналізів циркону фахівцям зі США вдалося встановити, що масове виникнення континентів почалося в кінці мезоархею (від 3,2 до 2,8 мільярда років тому) і тривало протягом усього неоархею (від 2,8 до 2,5 мільярда років назад). Таким чином, вчені визначили, що суша почала підніматися над океанами приблизно три мільярди років тому.
Загальну площу цих континентів вони поки не визначили, а ось масштаби сучасного вододілу, як вважають дослідники, вийшло встановити. Імовірно, розмір нинішніх вододілів сформувався ще 2,7 мільярда років тому. Знання про це, вважають геофізики, важливо, бо дає змогу зрозуміти багато про формування Землі і виникненні на ній життя, а в перспективі – тих же процесів на інших планетах.
Натхнення: naked-science.ru