Щонайменше два стародавні виверження сталися в імовірному місці посадки китайської місячної місії на зворотний бік Місяця, показало дослідження.
Геологи з Гонконзького університету вивчили стародавній ударний кратер Аполлон на зворотному боці Місяця, на який націлена китайська станція з доставки зразків місячного ґрунту “Чан’е-6”. Аналіз вказує на два епізоди тривалого вулканізму, що сформував поверхню кратера.
Зворотний бік Місяця – загадкове місце, яке ніколи не видно із Землі. Найприкметніша особливість супутника Землі – асиметрія між його видимим і зворотним боками за складом, товщиною кори і вулканізмом. Вчені досі не дійшли єдиної думки про походження місячної асиметрії через відсутність зразків зворотного боку.
Місця посадки космічних місій на видимому боці Місяця і передбачуване місце посадки місії “Чан’е-6”. Зображення: Dr. Yuqi Qian, HKU
На південній рівнині в басейні Аполлона, де збирається приземлитися “Чан’е-6”, спостерігаються щонайменше два епізоди вивержень. Більш раннє сталося приблизно 3,34 млрд років тому, мало склад з низьким вмістом титану і охопило всю топографічно низьку область. Пізніше виверження сталося приблизно 3,07 млрд років тому і мало склад із високим вмістом титану і рухалося на схід, зменшуючись за потужністю.
Дослідники вважають, що різниця в товщині місячної кори на різних сторонах супутника пояснює активний вулканізм на зворотному боці Місяця. При цьому найцікавішими для дослідження вчені визначили високотитанисті базальти на заході. Під час відбору проб у цій ділянці мають бути виявлені базальти з високим вмістом титану, базальти, що лежать нижче, з низьким вмістом металу та екзотичні матеріали, які було перенесено внаслідок ударних подій.
Результати дослідження будуть використані для космічної місії, яка незабаром має вийти на орбіту супутника. Дослідники вважають, що аналіз зразків допоможе розібратися з асиметріями місячної поверхні.