Дослідження присвячене виявленню прихованих ризиків для здоров’я людини, пов’язаних зі споживанням морської риби в умовах глобальної торгівлі.
Вживання риби традиційно асоціюється з користю для організму, проте нові наукові дані ускладнюють це уявлення. Науковці звернули увагу на «PFAS (пер- та поліфторуглецеві сполуки)» — синтетичні речовини, що майже не розкладаються в довкіллі. Їх часто називають «вічними хімікатами» через надзвичайну стійкість. PFAS пов’язані з онкологічними захворюваннями та ураженнями печінки.
Ці сполуки широко використовують у промислових і побутових виробах. Вони присутні в антипригарному посуді, косметиці та харчовій упаковці. Потрапляючи в навколишнє середовище, PFAS зберігаються десятиліттями. Їх накопичення створює довготривалі екологічні ризики.
PFAS легко переносяться повітрям і водою на великі відстані. В океані їх поглинають планктон і водорості. Далі токсини передаються по харчовому ланцюгу. Найвищі концентрації фіксують у великих хижих рибах, які споживає людина.
Для аналізу цього процесу науковці змоделювали рух токсинів у 212 видах риб. Результати підтвердили лабораторні дослідження зразків із різних країн. Дані поєднали зі статистикою міжнародної торгівлі. Це дозволило простежити переміщення PFAS між регіонами світу.
Виявилося, що торгівля рибою діє як глобальний механізм перерозподілу забруднювачів. Навіть країни з чистими водоймами можуть зазнавати високого впливу PFAS. Приклад Італії показав диспропорційний ризик через імпорт. Отже, проблема виходить за межі національних кордонів.
Автори наголошують: «Наше дослідження підкреслює нагальну необхідність посилення глобальної співпраці». Вони вказують на важливість контролю міжнародної торгівлі. Попередній досвід скорочення PFOS показав ефективність таких заходів. Ризики для здоров’я зменшилися на 72% з 2009 року.