Подальше зростання середньорічних температур призведе до переважного зникнення більш великих видів тварин і зменшення розмірів виживших представників фауни. До такого висновку прийшли екологи, що опублікували статтю в журналі Oecologia.
Зростання температури, підвищення рівня моря та інші процеси, пов’язані з потеплінням, змусять багатьох тварин і рослин, які звикли до певних умов середовища, стати своєрідними “кліматичними біженцями” і бігти на північ або в гори, в більш холодні і стабільні регіони.
Багато інших представників флори і фауни, у яких не буде такої можливості, просто зникнуть з лиця Землі чи виживуть тільки в спеціалізованих розплідниках, куди їх перевезе людина. Як припускають вчені, клімат і діяльність людини можуть знищити понад трьох сотень видів ссавців і птахів в найближчі сторіччя
Цей процес уже розпочався – спостереження екологів показують, що глобальне потепління вже встигло знищити кілька сотень видів безхребетних істот, а також декількох ссавців. Браконьєри та хижацька риболовля, у свою чергу, могли погубити каліфорнійських вакіто, близьких родичів зубатих китів, а також багато видів риб.
Альтвегг і її колеги відкрили ще один цікавий приклад того, як глобальне потепління впливає на видовий склад і вигляд екосистем, спостерігаючи за життям гірських плісок (Motacilla clara), що мешкають на території провінції Наталь в ПАР, з 1975 по 1999 рік.
Вчених цікавила одна проста річ – то, якою масою володіли птахи і які фактори впливали на типовий вага плісок. Річ у тім, що екологи досить давно припускають, що видовий склад, розміри та інші якості теплокровних тварин багато в чому залежать від температури повітря. Як правило, чим спекотніший клімат, тим меншими повинні бути птахи і ссавці, а рептилії, навпаки, будуть набирати об’єм і вагу.
Альтвегг і її колеги перевірили цю закономірність, так зване правило Бергмана, на практиці, простеживши за тим, як змінилися розміри плісок, що живуть в Наталь, де температури зросли за останню чверть століття на 0,18 градуса Цельсія.
Для цього вчені кожен рік відловлювали кілька сотень птахів, позначали їх кільцями або заміряли масу вже знайомих їм пернатих. Паралельно вони стежили за тим, як змінювалася чисельність і загальний стан комах, головного джерела їжі для плісок і їх пташенят, що було важливо для визначення того, що саме впливає на масу птахів.
Як виявилося, навіть такі невеликі зміни в середньорічних температурах досить сильно позначилися на розмірах і масі птахів. У середньому, трясогузки “схудли” приблизно на грам, 5% від типової маси їх тіла, причому більша частина цих втрат ваги була пов’язана саме з температурами, а не тимчасовими проблемами з доступом до їжі.
Як припускають вчені, цей феномен може бути пов’язаний з двома речами. З одного боку, теплі зими позбавляють великих птахів їх головної переваги – здатності краще переносити холод і обігрівати своє тіло.
З іншого боку, спека діє на невеликих тварин помітно слабкіше, ніж на їх великих родичів, що дозволяє їм активніше шукати їжу і розмножуватися під час аномально теплої погоди. Яка з цих теорій ближче до істини, екологи планують дізнатися найближчим часом.