Дослідники з Німеччини прийшли до висновку, що тварини-ендеміки, що мешкають на островах, набагато більше ризикують зникнути, ніж їх материкові побратими. Важливу роль в цьому відіграє антропогенний фактор.
Острови, як відомо, вважаються свого роду «лабораторіями еволюції»: там розвиваються найбільш унікальні види живих організмів — карлики і гіганти. І ті, і інші еволюціонують в умовах замкнутої екосистеми острова, тому набувають специфічні риси. Вони стають не схожими на родичів, що мешкають на материку.
Це, наприклад, стосується вимерлих тварин, таких як карликові мамонт і гіпопотам або сардинська гігантська видра. На островах дрібні види, як правило, стають більшими, а великі — навпаки, дрібніють. Острівні примхи еволюції торкнулися свого часу, ймовірно, навіть наших родичів — Homo floresiensis, виду карликових людей, що мешкали на острові Флорес в Індонезії, прозваних за свій малий зріст хоббітами.
Вчені з Німецького центру інтегративних досліджень біорізноманіття та Університету Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі (Німеччина) детально вивчили такі види. Автори роботи, опублікованої в журналі Science, оцінили еволюцію розмірів тіла у острівних ссавців, об’єднавши дані про 1231 існуючому і 350 вимерлих видах з 182 островів (в тому числі пізніше стали частиною материка) по всьому світу за останні 23 мільйони років.
Дослідники показали, що ті види, які в процесі острівної еволюції значно змінили розміри свого тіла, з більшою ймовірністю піддавалися загрозі вимирання. Втім, для гігантських видів ризик зникнення виявився більш високим, ніж для карликів.
Вченим вдалося виявити і додатковий фактор, що сприяє вимиранню, – антропогенний. Дослідники виявили чітку кореляцію між зникненням острівних видів і приходом на ці території людей. Якщо на острови приходили сапієнс, темпи вимирання ендемічних ссавців там збільшувалося більш ніж в 10 разів.
Проте вчені не виключають, що в цих процесах зіграли роль і якісь екологічні фактори – наприклад, зміна клімату. Сильно змінилися острівні види в принципі сильніше схильні до зникнення, ніж більш “усталені” материкові, тому і нинішнім тваринам-ендемікам, на думку дослідників, загрожує така небезпека. Тим більше що багато хто з них вже знаходяться на межі вимирання.