У дослідженні, опублікованому в Proceedings of the National Academy of Sciences, вчені зі Сполучених Штатів, Сполученого Королівства і Мексики розкрили еволюційну історію псилоцибінових грибів. Їх дослідження показують, що псилоцибін, психоактивна сполука, почав синтезуватися цими грибами близько 67 мільйонів років тому, що збіглося з крейдяно-палеогеновим вимиранням, яке ознаменувало кінець динозаврів. Це дослідження проливає світло на ключовий момент в еволюції грибів і пропонує розуміння стародавнього походження цих психоактивних речовин.
Команда під керівництвом Бріна Дентінгера з Університету штату Юта провела обширний метагеномний аналіз 74 видів грибів псилоцибіну. Їх зусилля включали збір зразків з музейних колекцій, деяким з яких було 74 роки. Більшість цих зразків належали до роду Psilocybe, а кілька інших також містили псилоцибін. Цей комплексний підхід дозволив дослідникам провести детальний філогенетичний аналіз, що призвело до значних висновків про генетичний склад та еволюційну траєкторію цих грибів.
Примітно, що їх аналіз показав, що лише підмножина зразків насправді належала до роду Psilocybe, а інші були перекласифіковані в інші роди, такі як Deconica. Ця перекласифікація та побудова філогенетичного дерева дали більш чітку картину еволюційного розколу в роді Psilocybe, який, як вважають, стався близько 56,43 мільйона років тому. Дослідження також досліджувало кластери біосинтетичних генів, відповідальних за вироблення псилоцибіну, виявляючи варіації послідовностей генів серед різних класів роду.
Крім того, дослідження припускає, що поява псилоцибіну в грибах може бути пов’язано з захисним механізмом від наземних черевоногих молюсків, що харчуються грибами, які процвітали після вимирання динозаврів. Ця гіпотеза, заснована на термінах розвитку синтезу псилоцибіну, підкреслює потенційну еволюційну перевагу, яку надає ця сполука.
Значення цього дослідження виходить за рамки наукової спільноти, оскільки псилоцибінові гриби довгий час займали культурне та духовне місце в мезоамериканських суспільствах і нещодавно викликали інтерес завдяки своєму потенціалу в лікуванні різних психічних розладів. Це дослідження не тільки забезпечує більш глибоке розуміння еволюційної історії цих грибів, але й відкриває нові можливості для вивчення їх екологічної ролі та терапевтичного потенціалу.