Наукове дослідження, в рамках якого з’явилася гіпотеза про стародавній підземний океан на найбільшому супутнику Плутона, було засноване на аналізі даних від автоматичної міжпланетної станції Нові Горизонти.
Вчені впевнені, що в далекому минулому Харон був геологічно активний, для нього була характерна тектоніка плит, а також рідкий океан, який знаходився під його поверхнею.
Харон і ще чотири невеликі місяці Плутона приблизно були сформовані в процесі гігантського зіткнення, яке сталося чотири мільярди років тому, коли великий об’єкт пояса Койпера зіткнувся з прото-Плутоном. Цей феномен можна порівняти з формуванням Місяця, коли об’єкт розміром з Марс врізався в прото-Землю.
Сьогодні доведено, що Плутон залишається геологічно активним небесним тілом, в той час, як його найбільший супутник – Харон – вже геологічно мертвий. Однак нове дослідження дає очевидні факти його минулої геологічної і тектонічної активності. Ця активність призвела до збільшення поверхні супутника, а також до формування потенційного рідкого океану.