Масивна гора із застиглих порід мантії, прихована біля берега острова Хонсю, викликає деформації і напруги земної кори, надаючи особливу міць сусіднім землетрусів.
Якщо мантійні породи піднімаються з глибини до верхніх шарів кори, вони можуть там застигати, утворюючи плутонічні масиви, щільні і які різко контрастують зі своїм геологічним оточенням. Так сформувалися, наприклад, Хібіни на Кольському півострові. А біля південно-східного узбережжя Хонсю, найбільшого з японських островів, в 2006 році виявили плутон Кумано (Kumano Pluton), прихований під поверхнею.
Цей плутон знаходиться в зоні субдукції, де один блок земної кори йде під інший, стимулюючи високу геологічну активність і часті землетруси. Сам він служить “підсилювачем” цих поштовхів, роблячи їх більш небезпечними. До такого висновку прийшли геологи з США і Японії, які вперше детально досліджували плутон Кумано. Їх стаття опублікована в журналі Nature Geoscience.
Адріан Арнульф (Adrien Arnulf) з Техаського університету і його колеги проаналізували дані більш ніж 20 років сейсмічного моніторингу. Характер проходження сейсмічних хвиль через товщу землі змінюється в залежності від щільності та інших характеристик породи. Набравши величезний масив з мільйонів таких записів, вчені використовували суперкомп’ютер LoneStar5 і отримали детальну тривимірну модель плутона Кумано і його оточення.
Як з’ясувалося, плутон настільки щільний і великий, що своєю масою викликає локальну деформацію земної кори, прогинаючи її. Ця западина дозволяє воді просочуватися вниз, у верхню мантію. Крім того, вона створює додаткові напруги в сусідніх плитах літосфери. Це посилює землетруси, епіцентри яких знаходяться поблизу від плутона Кумано. Недарма в 1944 і 1946 роках зовсім поруч з ним зареєстрували поштовхи магнітудою більше восьми.