Мурахи належать до числа найбільш інвазивних видів на планеті. Міжнародна група біологів вивчила шляхи їх розповсюдження.
Інвазивними (або інвазійними) називаються види рослин і тварин, які не просто поширюються по планеті внаслідок діяльності людини, але й завдають шкоди локальним екосистемам. У Нову Зеландію випадково були завезені щури та інші хижаки, і тепер вони активно знищують корінних представників фауни. У США інвазивні золоті рибки виявилися ворогами інших мешканців водойм, Австралію тероризують португальські багатоніжки – і це лише кілька прикладів.
Найактивніше розселилися по Землі мурахи: в наші дні зустріти їх можна на всіх континентах, крім Антарктиди. На їх прикладі вчені спробували зрозуміти механізми й шляхи поширення прийшлих видів. Науці відомо 14 000 видів мурах. При цьому 241 видів не живе на своїй історичній території, не завдаючи їй особливої шкоди, і ще 19 видів є інвазивними.
Вивчаючи просування мурашок по планеті, біологи з Франції, Швейцарії та Нової Зеландії відкрили «ефект плацдарму». Виявляється, для останнього століття характерно «вторинне вторгнення», тобто мурахи переселяються на нову землю не зі своїх рідних місць, а з тих, куди спочатку самі потрапили вперше.
Вчені проаналізували 4533 випадки перенесення мурах в США і Нової Зеландії за допомогою морського і повітряного транспорту. З’ясувалося, що за період з 1914 по 2013 роки в США з’явився 51 вид мурах-прибульців, а в Новій Зеландії — 45 видів. При цьому в більшості випадків (75,7% для США і 87,8% для Нової Зеландії) чужорідні мурахи приїхали з тих країн, де вони самі були гостями.
Причиною такого активного «вторинного вторгнення» стала глобалізація торгівлі та індустрії подорожей. Це відкрило широкі шляхи для міжконтинентального розселення багатьох видів: потрапивши у великий транспортний вузол, тварина або рослина може податися одразу за кількома маршрутами. Ця тенденція буде тільки наростати: з розвитком міжнародних перевезень чужорідні види отримали значно більші, ніж в минулому, можливості для подорожей.