Антарктида переживає незворотні екологічні зміни, які ставлять під загрозу її ключові види, включно з імператорськими пінгвінами, через глобальне потепління та пов’язане з ним зниження морського льоду.
Загальна картина змін: впливи на чотири ключові компоненти
Згідно з новим звітом, опублікованим у журналі Nature за участі професора Нерілі Абрам з Австралійського національного університету, в Антарктиді фіксуються “швидкі, взаємопов’язані та іноді самопідтримувані зміни”. Під “зміною режиму” дослідники розуміють перехід екосистеми до нового стабільного, але потенційно руйнівного стану, внаслідок перетину критичних порогів. Ці трансформації охоплюють чотири основні складові середовища: морський лід, океанічні течії, льодовикові системи, біологічне різноманіття.
Професор Абрам зазначає: «Ми спостерігаємо дійсно тривожні зміни, що починають розвиватися на льоду, в океані та біологічних системах Антарктиди». Дослідники підкреслюють, що кожен компонент тісно пов’язаний, і зміна одного автоматично впливає на інші. Так, скорочення морського льоду прискорює прогрівання океану, що далі руйнує шельфові льодовики.
Морський лід: втрата масштабу, що не має прецеденту
Протягом останнього десятиліття площа антарктичного морського льоду стрімко скоротилась. З 2014 року середнє зменшення краю морського льоду становить приблизно 120 км. У доповіді наголошено, що це “різке, нелінійне і потенційно незворотне” явище. Влітку 2023 року спостерігалася так звана подія «п’ять сигм», коли обсяг морського льоду впав настільки низько, що його значення перевищили межі природної мінливості за всю історію спостережень.
«Ми втратили площу льоду, яка за розміром дорівнює території штатів Новий Південний Уельс і Західна Австралія», — сказав д-р Едвард Додрідж. Скорочення льоду запускає самопідтримуваний цикл: тонший зимовий лід тане раніше, оголюючи океан, який далі нагрівається і уповільнює утворення нового льоду.
Висновок вчених чіткий: цей процес може бути незворотним навіть за умови обмеження глобального потепління до +2°C, що робить проблему надзвичайно серйозною.
Порушення океанічної циркуляції: нова загроза клімату
Океанічна циркуляція навколо Антарктиди, відома як антарктична циркуляція перевертання, відіграє ключову роль у глобальному кліматі. Вона переміщує тепло, кисень і поживні речовини, а також поглинає CO2. Проте за даними моделювання, цей процес уже швидко сповільнюється.
У доповіді зазначено: “Антарктична циркуляція вже зазнає швидких змін при нинішньому рівні потепління і продовжуватиме знижуватися у XXI столітті”. Сповільнення цієї циркуляції означає зменшення здатності Південного океану поглинати вуглець, що підсилює глобальне потепління в довгостроковій перспективі. Крім того, це може призвести до зміни кліматичних умов в інших регіонах планети.
«Уповільнення або колапс антарктичної циркуляції може призвести до широкомасштабних наслідків для клімату та екосистем», — йдеться у звіті. Це один із найнебезпечніших сценаріїв, які прогнозують сучасні моделі.
Льодовикові щити під загрозою руйнування
Антарктида вкрита масивним льодовиковим щитом, що зберігає близько 90% світових запасів прісної води. Найбільш вразлива частина — Західний Антарктичний льодовиковий щит. Вчені попереджають, що ми наближаємося до так званої “точки неповернення” — межі, після якої танення льоду стане незворотнім навіть при зниженні температур.
У звіті згадується колапс шельфового льодовика Конгер-Гленцер у 2022 році як приклад раптової втрати стабільності. Професор Абрам пояснює: «Там, де лід контактує з океаном, він стає особливо вразливим до ерозії теплою водою». Цей процес активізує ланцюгову реакцію втрати льоду, яка впливає на рівень моря в глобальному масштабі.
Навіть незначне підвищення температури може викликати підняття рівня світового океану на кілька метрів, що загрожує прибережним містам і екосистемам.
Біологічні наслідки: пінгвіни під загрозою зникнення
Кліматичні зміни вже чинять значний тиск на флору і фауну Антарктики. Імператорські пінгвіни, один із символів континенту, потребують стабільного припалого льоду для розмноження. Але ця умова стрімко зникає.
З 2016 року багато колоній пінгвінів зазнають невдалого розмноження. У звіті наголошується: «Багато регіонів з багаторічним припалим льодом зараз переходять до сезонного, і ця зміна, як очікується, продовжиться». Якщо тенденція збережеться, імператорські пінгвіни можуть повністю зникнути до 2100 року.
Крім того, трансформація середовища перевищує фізіологічні межі багатьох інших видів, що загрожує втратою біологічного різноманіття, яке століттями формувалося в суворих антарктичних умовах.
Необхідність глобальної реакції: чи ще не запізно?
Усі зібрані дані свідчать про те, що втрата стабільності антарктичної екосистеми вже розпочалася. Дослідники одностайно вказують на термінову потребу у скороченні викидів парникових газів. У звіті підкреслюється: “Стабілізація клімату Землі з мінімальним перевищенням 1,5°C є необхідною умовою” для стримування катастрофічних сценаріїв.
Проте, як стверджують автори, «може бути занадто пізно, щоб запобігти деяким змінам». Це означає, що світ має паралельно адаптуватися до нової реальності: готувати інфраструктуру, перебудовувати економічні моделі та переосмислювати міжнародну кліматичну політику.
Антарктида — не ізольована система. Зміни на її території мають наслідки для всього світу. Як підсумовує професор Абрам: «Коли ми змінюємо одну частину системи, це має ланцюговий ефект на інші частини».
Ключовий висновок: Потрібна негайна, скоординована глобальна відповідь на зміну клімату, оскільки наслідки стають не лише імовірними, а й вже реальними.