Граматична проблема, яка бентежила санскритологів з V століття до нашої ери, нарешті вирішена індійським вченим. Це революційне відкриття не тільки розширює людські можливості, але і дозволить навчити граматиці Паніні штучний інтелект. Дослідження опубліковано в журналі Apollo-University of Cambridge Repository.
Копія рукопису Паніні XVIII століття / © Cambridge University Library
Система Паніні – 4000 правил санскритської граматики, детально викладених у його найбільшій праці “Аштадх’яї”, яка, як вважається, була написана близько 500 року до нашої ери. Ці правила сформульовані у вигляді сутр-особливим чином організованих коротких відрізків тексту — і за своїм лінгвістичним змістом охоплюють найрізноманітніші аспекти мови: від правил з’єднання морфем всередині слова до правил поєднань окремих слів.
Система Паніні повинна працювати як машина: якщо ввести основу і суфікс слова, вона перетворює їх в граматично правильні слова і пропозиції за допомогою покрокового процесу. Однак до цього часу існувала велика проблема: у деяких випадках два або більше правил Паніні повинні були працювати одночасно, що змушувало лінгвістів мізкувати, яке з них використовувати.
Ці випадки “конфлікту правил” торкалися мільйонів санскритських слів, і для їх вирішення потрібен був алгоритм. Сам Паніні згадував метаправило, яке повинно було допомогти його учням вирішити, яке правило слід застосовувати в подібній ситуації. Однак за останні 2500 років вчені невірно витлумачили це метаправило, в результаті всі спроби використання системи Паніні виливалися в граматично неправильний результат.
- Нейробіологи з’ясували, як анестезія “вимикає” свідомість
- Захоплення музикою пов’язали з підвищеним ризиком розвитку психічних захворювань
- Вчені: «Нічні» травми заживають удвічі важче
Намагаючись вирішити цю проблему, багато вчених ретельно розробили сотні інших метаправил, але індійський вчений Ріші Раджпопат (Rishi Rajpopat) довів, що ці додаткові хитрощі не потрібні, адже «мовна машина» Паніні повністю самодостатня.
Традиційно вчені інтерпретували метаправило Паніні як таке, що у випадку конфлікту між двома правилами однакової сили перемагає те, що з’являється пізніше в послідовному порядку. Але доктор Раджпопат відкинув це твердження. За його словами, метаправило Паніні ставилося не до слова в цілому, а до різних його частин, так що між лівою і правою половинами слова Паніні закликав вибрати правило, що застосовується до правої половини.
Візьмемо, наприклад, слово “мантра”. У реченні “Devah prasannah mantraih”(“Боги [devah] задоволені [prasannah] мантрами [mantraih] “) ми стикаємося з “конфліктом правил” у слові “mantra”, що складається з частин “mantra” та “bhis”. Одне правило стосується лівої частини, “mantra”, а інше — правої, “bhi”. Ми повинні вибрати правило, застосовне до правої частини, “бхіс” яка дає нам правильну форму “mantraih”.
Відкриття доктора Раджпопата особливо цінне тим, що сьогодні інтерес до санскриту тільки зростає: хоча в Індії на санскриті говорять лише близько 25 тисяч осіб, він має зростаюче політичне значення в цій країні і вплинув на багато інших мов і культур по всьому світу. Відтепер, маючи на руках працюючий алгоритм, санскриту можна буде навчити комп’ютери.